Недвижимость в Киеве и Украине - KANZAS.UA
arrow arrow arrow ТОРГОВI ЦЕНТРИ У ПОШУКАХ «TERRA INСOGNITA»

ТОРГОВI ЦЕНТРИ У ПОШУКАХ «TERRA INСOGNITA»

Процес розвитку торговельної нерухомостi в Українi торiк нагадував особливостi розвитку країни загалом. Зростання нової пропозицiї на ринку помiтно сповiльнилось, натомiсть попит на новi торговi примiщення зростає.

З огляду на це рiтейлери змiцнились у своєму прагненнi розширювати власний бiзнес, хоча їхнє бажання значно випереджає появу нових пропозицiй на ринку. Така ситуацiя спонукає торгових операторiв уважнiше ставитись до проектiв торгових центрiв, якi перебувають на початкових етапах розробки. Тож на сьогоднi ринкова влада девелоперiв зростає, збiльшуючи привабливiсть цього сегмента ринку в очах iнвесторiв.


ДЕВЕЛОПЕРИ: КРОК ВПЕРЕД I… ДВА – НАЗАД

За оцiнками компанiї Colliers International, останнiм часом спостерiгається деяке пiдвищення ставок окупностi нових проектiв ТЦ. Експерти аргументують таку тенденцiю такими чинниками. По-перше, наявнiстю девелоперських помилок стосовно способiв фiнансування, низького рiвня проджект-менеджменту, недолiкiв у концепцiї. По-друге, прагненням полiпшити якiсть i збiльшити розмiри проектованих об’єктiв, зважаючи на жорсткiшу конкуренцiю. По-третє, зростанням вартостi будiвництва. Iнвестори починають надавати дедалi бiльшого значення iнвестицiйнiй привабливостi майбутнього ТЦ ще на стадiї задуму проекту i готовi надавати додатковi iнвестицiї для досягнення певного рiвня стандартiв якостi. Очiкуваний рiвень прибутковостi iнвестицiй у торговельну нерухомiсть поступово знижується у результатi здешевлення вартостi капiталу завдяки появi в Українi захiдних спецiалiзованих iнвесторiв та мiжнародних банкiв, якi мають доступ до дешевих грошових ресурсiв на Заходi. Бiльш доступний капiтал призводить до того, що для девелоперiв тепер, на вiдмiну вiд попереднiх перiодiв, є кращим варiант повiльнiшого повернення iнвестицiй.

Знижується доходнiсть i завдяки збiльшенню вартостi самих проектiв. Як повiдомляють в «Українськiй Торговiй Гiльдiї», з приходом на український ринок мiжнародних роздрiбних мереж та девелоперських компанiй рiзко зростає конкуренцiя та рiвень об‘єктiв торговельної нерухомостi, якi потребують бiльших iнвестицiй та обов‘язкового професiйного консультацiйного i брокерського супроводу.

Хоча ситуацiя на ринку сприяє девелоперам, не всi iнвестицiї у цей сектор виявились прибутковими. Попри очевидне полiпшення впродовж останнiх чотирьох рокiв, рiвень професiоналiзму у галузi перебуває на низькому рiвнi. Як стверджують у Colliers International, з восьми торгових центрiв, якi вiдкрились у Києвi у 2004-2005 рр., лише три претендують на статус успiшних, тодi як iншi ТЦ мають проблеми iз залученням достатньої кiлькостi покупцiв. Крiм цього, розвиток ринку торговельної нерухомостi гальмують обмежена купiвельна спроможнiсть населення i невисокий рiвень забезпечення громадян власним автотранспортом. Нинi в Українi сегмент ринку торгових примiщень недостатньо насичений унаслiдок, з одного боку, невеликого промiжку часу, впродовж якого цей сегмент розвивається (перший професiйний ТЦ у Києвi було вiдкрито у 2001 р.), а з iншого, – низької iнвестицiйної активностi та поразки окремих проектiв.

КИЇВ ВIДВЕРТО «ПАСЕ ЗАДНIХ»

Поза сумнiвом, на тлi України за рiвнем доходiв i темпами зростання видiляється столиця, велике i багате мiсто з населенням 2,7 млн. Зважаючи на чималу дiлову активнiсть та значну частку в обсязi споживчого ринку країни, Київ лишається найбiльш привабливим для мережевих роздрiбних операторiв та iнвесторiв. Як зазначає заступник генерального директора консалтингової компанiї «Українська Торгова Гiльдiя» Вiталiй Бойко, «зростання доходiв населення, споживчих видаткiв та статус столицi є сприятливими чинниками для розвитку професiйних торгових центрiв i привабливого середовища для роздрiбних мереж. Можна робити оптимiстичнi прогнози щодо подальшого розвитку ринкiв комерцiйної нерухомостi з урахуванням стабiльної полiтичної й економiчної ситуацiї».

Минулий рiк для київського ринку торгових центрiв не був багатим на подiї. За даними «Української Торгової Гiльдiї», якщо у 2003 i 2004 рр. прирiст площ у ТЦ становив, вiдповiдно, 104% i 107%, то в 2005 р. цей показник спромiгся досягнути лише 6%. У 2006-2007 рр. очiкується хоча й не рекордне, проте деяке пiдвищення рiвня зростання площ: за цей перiод прирiст становитиме 15% i 39% вiдповiдно, – обiцяють експерти.

Як зазначають в «Українськiй Торговiй Гiльдiї», у квiтнi цього року в Києвi зафiксовано дiяльнiсть 27 торгових центрiв, з яких лише один введено в експлуатацiю у 2005 р., iнший ТЦ у 2006 р. Загалом кiлькiсть торговельних площ у складi ТЦ, збiльшившись майже на 20 тис. кв. м за результатами минулого року, становить 309,3 тис. кв. м (115 кв. м на 1 000 жителiв). Хоча напередоднi було заявлено про зростання на 100 тис. кв. м. Для порiвняння, такими показниками характеризувалась Варшава у 1998 р.

Заповнюванiсть торгових центрiв Києва лишається такою ж високою, як i в 2004 р. Частка вiльних примiщень скоротилася вiд 3 до 1,4%. Згiдно з прогнозами експертiв компанiї DTZ попит на якiсну нерухомiсть у столицi України лишатиметься високим у середньостроковому перiодi i перевищуватиме iснуючу пропозицiю.

Втiм, скiльки б не прогнозували, реалiї по-своєму коригують ринок. Не виправдалися експертнi прогнози i щодо укрупнення формату ТЦ у 2005-2006 рр. «Великi торговельнi центри спiзнюються з вiдкриттям, плани реалiзацiї деяких проектiв вiдклалися на бiльш тривалий термiн, що говорить про низький рiвень розвитку ринку, – зазначає Вiталiй Бойко. – Якщо у 2004 р. середнiй розмiр нового торговельного центру становив близько 22 тис. кв. м, то в 2005-2006 р. р. середнiй розмiр нових торговельних центрiв – 10-14 тис. кв. м загальної площi». Однак за умови реалiзацiї низки проектiв, якi розробляються на цей час, процес укрупнення торгових центрiв вiдновиться. Пiдтвердженням цього є торiшня поява у Києвi кiлькох бiзнес-проектiв ТЦ загальною площею понад 100 тис. кв. м. Як запевняють фахiвцi, аналогiв цим проектам наразi в Українi немає.

Дефiцит вiльних якiсних торгових площ на ринку Києва сприяє зосередженню ринкової влади в руках власникiв нерухомостi. Це означає, що потенцiйним орендарям при пiдписаннi договорiв оренди складнiше домовлятись про рiвень орендної плати та iншi комерцiйнi умови, скажiмо, розмiр страхового депозиту, авансовий платiж, «оренднi канiкули» тощо.

З-помiж вирiшальних при визначеннi орендних ставок на ринку торговельної нерухомостi чинникiв аналiтики Colliers International називають рiвень питомої ваги товарообiгу. Вiдсоток вiд загального товарообiгу, який оператори готовi платити як орендну плату, залежить вiд розмiрiв примiщення, профiлю магазину, рiвня нацiнки у певному торговому сегментi. Позаяк у Києвi функцiонують не тiльки успiшнi ТЦ, обсяги продажiв з 1 кв. м площi для одного й того самого магазину можуть значно коливатись залежно вiд мiсця розташування. Для рiзних київських торгових центрiв рiвень продажiв iз квадратного метра коливається вiд 100 до 800 у. о., що й впливає на iстотнi перепади орендних ставок.

Окрiм цього, орендна плата у ТЦ зростає внаслiдок таких чинникiв, як, по-перше, баланс мiж попитом та пропозицiєю на ринку – дефiцит якiсних торговельних примiщень постiйно зростає. По-друге, стратегiї розвитку торговельних мереж – представники рiзноманiтних брендiв в Українi, згiдно з договором франшизи, мають низку зобов’язань щодо активного розвитку. I, по-третє, фактор престижу – має значення, коли йдеться про примiщення у центрi.

Як зазначають в «Українськiй Торговiй Гiльдiї», оцiнити реальний рiвень орендних ставок у ТЦ Києва дуже складно через дефiцит пропозицiї. Оренднi ставки, сформованi при вiдкриттi торгових центрiв, вже не вiдповiдають ситуацiї на ринку. Скажiмо, пропозицiї, що з’являлися в Києвi у 2005 р., реалiзовувалися в центрi по 70-150 у. о., у нецентральних районах – по 70-120 у. о. (магазини площею 100-300 кв. м). За рiвнем максимальних орендних ставок Київ уже давно обiгнав iншi схiдноєвропейськi столицi, як-от: Будапешт, Варшаву, Прагу тощо.

ДО КОГО В УКРАЇНI ПРИХИЛЬНИЙ МЕРКУРIЙ*?

За даними «Української Торгової Гiльдiї», попри те, що у 2004 р. український ринок поглинув майже 150 тис. кв. м торговельних площ у ТЦ, попит лишився незадоволеним з огляду на зростання ставок i заповнюваностi. ТЦ, як правило, присутнi у великих мiстах країни i мiстах з населенням понад 200 тис. осiб. Сумарна кiлькiсть об’єктiв, якi умовно можна назвати торговими центрами, у регiонах (без урахування Києва) становить майже 85 об’єктiв iз загальною торговельною площею близько 540 тис. кв. м. Майже 60% цих площ припадає на 6 найбiльших мiст iз населенням вiд 700 тис. осiб – Львiв, Харкiв, Днiпропетровськ, Донецьк, Одеса, Запорiжжя.

Ринок торговельної нерухомостi України характеризується географiчною неоднорiднiстю. За висновками торгової компанiї «Iнтермаркет», на 1000 покупцiв у країнi припадає у середньому лише 12,5 кв. м торгових площ. У Києвi цей показник становить 115 кв. м, тодi як у регiональних центрах – 50 кв. м. Це свiдчить, з одного боку, про зародковий стан формування ринку торгових центрiв в Українi, а з iншого, – ймовiрне змiщення розвитку сучасних ТЦ у регiони. Вже сьогоднi в обласних центрах практично вiдсутнi вакантнi торговельнi площi. Заповнюванiсть торгових центрiв тут оцiнюють на рiвнi 90-100%.

Що ж вiдрiзняє розвиток регiональних ринкiв торговельної нерухомостi вiд столичного? Основними вiдмiнностями можна вважати, по-перше, розмiр iнвестицiй: у регiонах, як правило, будують невеликi, у межах 5 тис. кв. м, торговi центри, а в Києвi розмiр ТЦ становить 12-40 тис. кв. м. По-друге, регiональний ринок характеризується заниженими термiнами реалiзацiї проекту у зв’язку з вiдсутнiстю норм i порядку проходження стадiй будiвництва. По-третє, периферiйнi об’єкти вiдрiзняються значним ступенем впливу iнвестора на всiх етапах його реалiзацiї. До того ж збiльшення кiлькостi ТЦ у регiонах стимулює, з одного боку, пiдвищення рiвня доходiв населення, а з iншого, – бажання операторiв розвивати свiй бiзнес у мiстах зi значним економiчним потенцiалом.

У свою чергу, за рiвнем розвитку торговельної нерухомостi кожний регiон демонструє власнi тенденцiї й особливостi. Скажiмо, основною торiшньою тенденцiєю розвитку ринку торговельної нерухомостi у Харковi стало його чiтке структурування. Спостерiгається пiдвищення професiонального пiдходу до розробки нових проектiв, спецiалiзацiя та концептуалiзацiя ТЦ за рахунок дотримання мультиформатностi (включення у комплекс офiсних, готельних i навiть житлових площ) й акценту на розважальному секторi. Об’єкти стають щоразу бiльшими, що пов’язано з орiєнтацiєю девелоперiв на нецiновi чинники конкурентної боротьби за орендаря. Свою роль вiдiграло i поглинання одних торгових мереж iншими. За даними iнвестицiйно-консалтингової групи компанiй «PROCONSUL», загальний обсяг пропозицiї торгових площ у Харковi становить понад 576 тис. кв. м. Упродовж 2005 р. професiйних торговельних площ збiльшилось на 90 тис. кв. м. За даними »Української Торгової Гiльдiї», прогнозованi темпи приросту площ в ТЦ у 2006 р. становитимуть 186%.

Щодо цiнової полiтики торговельної нерухомостi, то залежно вiд мiсця розташування цiна квадратного метра у центральних та прилеглих районах Харкова становить вiд 1000 до 4000 у. о., бiля основних магiстралей – 700-2500 у. о., у житлових масивах – 500-2000 у. о. Оренднi ставки коливаються вiд 12 у. о. у торгових конгломератах житлових масивiв до 70 у. о. у центрi мiста.

Упродовж останнiх трьох рокiв iстотно зрiс попит на торговельнi примiщення не тiльки в центрi Одеси, але й у «спальних» районах. Експерти й у цьому обласному центрi вiдзначають змiни у вимогах до торговельних площ, зокрема, їх розширення та мiсця розташування. Спостерiгається концентрацiя низки сегментiв торговельної нерухомостi залежно вiд класифiкацiї магазинiв. Центральна частина мiста, звичайно, є найактуальнiшою з погляду аналiзу цiн та оренди примiщень, позаяк задає тональнiсть при формуваннi цiнової полiтики в iнших мiських районах. За даними АН «Атланта», у центрi Одеси вартiсть квадратного метра ТЦ становить вiд 3000 до 5000 у. о., розмiр орендної плати – 50-80 у. о. за кв. м. У «спальних» районах придбати квадратний метр торговельної площi можна за 1500-3000 у. о., взяти в оренду – за 15-35 у. о.

Аналогiчно до побратимiв-мiльйонникiв, у Львовi попит на якiсну торговельну нерухомiсть теж перевищує пропозицiю. Доказом цьому є зростання орендних ставок. Та, як стверджують у ТК «Iнтермаркет», ситуацiя може змiнитись за умови реалiзацiї запланованих проектiв. До 2009 р. у Львовi заплановане введення в дiю чотирьох нових ТЦ. Так, нещодавно »Українська Тргова Гiльдiя» розробила 5 концепцiй ТЦ i ТРЦ загальною площею 211 тис. кв. м, два з яких матимуть регiональний формат. »Такими темпами розвитку Львiв може стати одним з найбiльш насичених торговельними центрами мiст»,- зазначає Вiталiй Бойко. Цiна квадратного метра торговельної площi, за даними агенцiї промислової та комерцiйної нерухомостi «Олiмпекс», становить вiд 1500 до 6000 у. о., вартiсть оренди – 15-70 у. о.

Натомiсть ринок торговельної нерухомостi Криму вiдзначається стабiльнiстю: вже два роки поспiль оренднi ставки у ТЦ лишаються незмiнними. Проте, порiвняно з 2001 роком, девелопери вiдзначають iстотне зниження рiвня прибутковостi iнвестування у торговельну нерухомiсть. I хоча до насичення ринку торговельними примiщеннями ще далеко, девелопери та iнвестори серйозно задумуються над вдосконаленням якостi проектiв. А тим часом кримськi рiелтори говорять про нестачу примiщень площею вiд 40 до 100 кв. м. Якщо донедавна переважала оренда таких примiщень, то у 2004-2005 рр. бiльшiсть компанiй схилялись до їх купiвлi. Щомiсячна оренда магазину площею 40 кв. м становить 2000 у. о., а його купiвля обiйдеться близько 80 тис. у. о. або 2000 у. о. за кв. м. Цiнова полiтика кримської торговельної нерухомостi, за даними АН «Мультидом», є такою. У Севастополi цiна кв. м становить вiд 500 до 2000 у. о., Ялтi – 2000-5000 у. о., курортних селищах Великої Ялти – близько 1200у. о. Дiапазон щомiсячних орендних ставок на торговельнi примiщення формується вiд 10-15 у. о. за кв. м у Великiй Ялтi до 30 у. о. за кв. м у Севастополi.

ЕКСПЕРТИ НАЛАШТОВАНI ОПТИМIСТИЧНО

Пiсля зниження активностi у 2005-2006 рр. ринок торговельної нерухомостi у Києвi, за прогнозами аналiтикiв, вiдновить свiй розвиток у 2007 р., коли очiкується завершення кiлькох великих проектiв. Водночас, iз веденням в експлуатацiю 300 000 кв. м торгових площ у складi нових ТЦ iснуючi обсяги ринку впродовж найближчих двох рокiв можуть збiльшитись удвiчi. У результатi показник кiлькостi торгових площ на 1000 осiб зросте до 225 кв. м. Зважаючи на перманентне зростання рiвня доходiв населення, можна сподiватись, що ринок не досягне свого насичення i в 2007-2008 рр., а тому активно розвиватиметься й надалi.

«Подальший розвиток торгових центрiв у Києвi йтиме шляхом збiльшення середнього розмiру ТЦ, а також частки розважального сектора, якiрних операторiв та ТЦ, розташованих за межами центральної частини мiста, – зазначив Вiталiй Бойко. – На початку 2006 р. нам вiдомо про майже 60 проектiв торгових центрiв у Києвi загальною площею близько 2,3 млн кв. м, якi можуть бути реалiзованi до 2010 р. У випадку їхньої планомiрної реалiзацiї, починаючи вiд 2008 р., ринок поступово переходитиме у фазу насичення».

У 2006 р., за прогнозами Colliers International, збережуться тенденцiї значно вищої, порiвняно зi столицею, активностi регiонiв. Бiльше того, навiть за умови пожвавлення київського ринку попит на торговельнi примiщення у регiонах не знижуватиметься. Експерти це пояснюють бажанням рiтейлерiв скористатись низьким рiвнем конкуренцiї на регiональному ринку, об’єми якого зростатимуть за рахунок невеликих мiст. Разом iз появою тут перших торгових центрiв, вiдповiдно, розширюватиметься й географiя сучасних форматiв ТЦ в Українi.

Експерти передбачають збереження високого рiвня орендних ставок у ТЦ столицi принаймнi до 2007-2008 рр. Проте на їхнє зниження не слiд сподiватись i по завершеннi цього перiоду, адже, з одного боку, зростатиме попит на торговельнi примiщення, а з iншого, – збiльшиться частка успiшних професiйних проектiв на ринку i, вiдповiдно, полiпшиться якiсть пропонованих торговельних примiщень.

http://www.terkom.com

Процес розвитку торговельної нерухомостi в Українi торiк нагадував особливостi розвитку країни загалом. Зростання нової пропозицiї на ринку помiтно сповiльнилось, натомiсть попит на новi торговi примiщення зростає.

З огляду на це рiтейлери змiцнились у своєму прагненнi розширювати власний бiзнес, хоча їхнє бажання значно випереджає появу нових пропозицiй на ринку. Така ситуацiя спонукає торгових операторiв уважнiше ставитись до проектiв торгових центрiв, якi перебувають на початкових етапах розробки. Тож на сьогоднi ринкова влада девелоперiв зростає, збiльшуючи привабливiсть цього сегмента ринку в очах iнвесторiв.


ДЕВЕЛОПЕРИ: КРОК ВПЕРЕД I… ДВА – НАЗАД

За оцiнками компанiї Colliers International, останнiм часом спостерiгається деяке пiдвищення ставок окупностi нових проектiв ТЦ. Експерти аргументують таку тенденцiю такими чинниками. По-перше, наявнiстю девелоперських помилок стосовно способiв фiнансування, низького рiвня проджект-менеджменту, недолiкiв у концепцiї. По-друге, прагненням полiпшити якiсть i збiльшити розмiри проектованих об’єктiв, зважаючи на жорсткiшу конкуренцiю. По-третє, зростанням вартостi будiвництва. Iнвестори починають надавати дедалi бiльшого значення iнвестицiйнiй привабливостi майбутнього ТЦ ще на стадiї задуму проекту i готовi надавати додатковi iнвестицiї для досягнення певного рiвня стандартiв якостi. Очiкуваний рiвень прибутковостi iнвестицiй у торговельну нерухомiсть поступово знижується у результатi здешевлення вартостi капiталу завдяки появi в Українi захiдних спецiалiзованих iнвесторiв та мiжнародних банкiв, якi мають доступ до дешевих грошових ресурсiв на Заходi. Бiльш доступний капiтал призводить до того, що для девелоперiв тепер, на вiдмiну вiд попереднiх перiодiв, є кращим варiант повiльнiшого повернення iнвестицiй.

Знижується доходнiсть i завдяки збiльшенню вартостi самих проектiв. Як повiдомляють в «Українськiй Торговiй Гiльдiї», з приходом на український ринок мiжнародних роздрiбних мереж та девелоперських компанiй рiзко зростає конкуренцiя та рiвень об‘єктiв торговельної нерухомостi, якi потребують бiльших iнвестицiй та обов‘язкового професiйного консультацiйного i брокерського супроводу.

Хоча ситуацiя на ринку сприяє девелоперам, не всi iнвестицiї у цей сектор виявились прибутковими. Попри очевидне полiпшення впродовж останнiх чотирьох рокiв, рiвень професiоналiзму у галузi перебуває на низькому рiвнi. Як стверджують у Colliers International, з восьми торгових центрiв, якi вiдкрились у Києвi у 2004-2005 рр., лише три претендують на статус успiшних, тодi як iншi ТЦ мають проблеми iз залученням достатньої кiлькостi покупцiв. Крiм цього, розвиток ринку торговельної нерухомостi гальмують обмежена купiвельна спроможнiсть населення i невисокий рiвень забезпечення громадян власним автотранспортом. Нинi в Українi сегмент ринку торгових примiщень недостатньо насичений унаслiдок, з одного боку, невеликого промiжку часу, впродовж якого цей сегмент розвивається (перший професiйний ТЦ у Києвi було вiдкрито у 2001 р.), а з iншого, – низької iнвестицiйної активностi та поразки окремих проектiв.

КИЇВ ВIДВЕРТО «ПАСЕ ЗАДНIХ»

Поза сумнiвом, на тлi України за рiвнем доходiв i темпами зростання видiляється столиця, велике i багате мiсто з населенням 2,7 млн. Зважаючи на чималу дiлову активнiсть та значну частку в обсязi споживчого ринку країни, Київ лишається найбiльш привабливим для мережевих роздрiбних операторiв та iнвесторiв. Як зазначає заступник генерального директора консалтингової компанiї «Українська Торгова Гiльдiя» Вiталiй Бойко, «зростання доходiв населення, споживчих видаткiв та статус столицi є сприятливими чинниками для розвитку професiйних торгових центрiв i привабливого середовища для роздрiбних мереж. Можна робити оптимiстичнi прогнози щодо подальшого розвитку ринкiв комерцiйної нерухомостi з урахуванням стабiльної полiтичної й економiчної ситуацiї».

Минулий рiк для київського ринку торгових центрiв не був багатим на подiї. За даними «Української Торгової Гiльдiї», якщо у 2003 i 2004 рр. прирiст площ у ТЦ становив, вiдповiдно, 104% i 107%, то в 2005 р. цей показник спромiгся досягнути лише 6%. У 2006-2007 рр. очiкується хоча й не рекордне, проте деяке пiдвищення рiвня зростання площ: за цей перiод прирiст становитиме 15% i 39% вiдповiдно, – обiцяють експерти.

Як зазначають в «Українськiй Торговiй Гiльдiї», у квiтнi цього року в Києвi зафiксовано дiяльнiсть 27 торгових центрiв, з яких лише один введено в експлуатацiю у 2005 р., iнший ТЦ у 2006 р. Загалом кiлькiсть торговельних площ у складi ТЦ, збiльшившись майже на 20 тис. кв. м за результатами минулого року, становить 309,3 тис. кв. м (115 кв. м на


Комментариев: 0    Просмотров: 319

Оставить коментарий:

Ваше имя:
Комментарий:

kcaptcha обновить картинку


Код введен неверно

 
Повторите ввод комментария (нецензурная лексика запрещена).


Новостройки в Украине

+ Добавить новостройку
Арт Холл

Жилой комплекс "Арт Холл"

Адрес: Киев, Воровского, 21.

Класс: Де-люкс

Готовность: действующий

Площадь квартир: от 91 м2 до 353 м2

Сайт: http://www.arthall.ua

Престиж Холл

Жилой комплекс "Престиж Холл"

Адрес: Киев, Анри Барбюса, 37/1.

Класс: Премиум

Готовность: строящийся

Площадь квартир: от 53 м2 до 270 м2

Сайт: http://www.prestigehall.com.ua

Министерский

Жилой комплекс "Министерский"

Адрес: Киев, Кондратюка, 1.

Класс: Бизнес

Готовность: действующий

Площадь квартир: от 42 м2 до 205 м2

Цена: от 702 $/м2

Сайт: http://www.ministersky.ua