Недвижимость в Киеве и Украине - KANZAS.UA
arrow arrow arrow Житло між небом і землею

Житло між небом і землею

Великi мiста буквально «приреченi» на висотне будiвництво. Нiчого дивного в цьому немає –кiлькiсть населення у мiстах зростає, натомiсть вiльної землi пiд забудову дедалi меншає. Попереду всiх виступає столиця, iншi ж мiста поступово наближаються до Києва за показниками дефiциту земельних дiлянок.

Якщо у 50-тi роки високим вважався будинок у п’ять поверхiв, для 70-х висоткою був дев’ятиповерховий будинок, а у 80-х з’явились першi 16-поверхiвки, то сучасному часу, завдяки розвитку нових будiвельних технологiй, вiдповiдає будинок у 24 поверхи з подальшою перспективою росту до 40 поверхiв. Окрiм цього, висотне будiвництво дозволяє залишити бiльше простору для озеленення мiста, що досить актуально для сучасних мiст.

Остаточного та загальноприйнятого визначення висотної будiвлi наразi не iснує. Сьогоднi кожне мiсто може дати власне тлумачення «висотного будiвництва». Наприклад, у невеликих мiстах висотними вважаються 16-поверховi будинки, а в мiстах-мiльйонниках — це будинки, якi мають не менше 20 поверхiв заввишки. Найпоширенiше визначення, на якому наполягає бiльшiсть фахiвцiв, пiд висотними будiвлями має на увазi споруди, висота яких перевищує 75 метрiв, тобто в середньому 22-25 поверхiв.

Якщо в Нью-Йорку чи Токiо висотнi будинки здебiльшого проектуються пiд офiси, то в Києвi переважно пiд житло. Однак iснує низка проблем, зокрема, пов’язаних iз безпекою проживання у таких будинках. Адже, попри високу вартiсть «висотного житла», якiсть проживання у ньому та безпека мешканцiв виглядає сумнiвною. До того ж будiвництво висотних будинкiв у столицi розпочиналось як експериментальнi проекти. При цьому чимало експертiв мають сумнiви з приводу дотримання у таких будинках усiх технiчних норм та правил безпеки. На думку старшого вiце-президента ХК «Київмiськбуд» Василя Можара, найбiльш ефективними i перевiреними на сьогоднi вважаються 16-20-поверховi будинки. Саме вони є економiчно оптимальними i максимально придатними для життя. З кожним новим поверхом слiд докладати додаткових зусиль: збiльшувати мiцнiсть фундаменту, вдосконалювати iнженернi системи, що потребує i додаткових затрат.

Зрозумiти iнвесторiв, зацiкавлених у висотному будiвництвi, легко. Безумовно, прибутки вiд таких проектiв значно вищi, нiж вiд звичайних житлових будинкiв, побудованих на аналогiчних за площею клаптиках землi. Тому потенцiйним покупцям таких квартир намагаються усiляко довести, що їх вибiр обгрунтований i логiчний. Як аргументи наводять додатковi iнженернi та технiчнi переваги, зокрема, бiльш складну систему пожежної безпеки.

Проте не всi покупцi пiдозрюють, що пiд час їх проживання у висотному будинку можуть виникнути непередбаченi складнощi, про якi їм не повiдомили ранiше. Для прикладу, в європейських країнах комплекс, який складається з трьох-чотирьох висотних будiвель, обслуговує понад сотня фахiвцiв. Що й казати, в українських реалiях уявити собi таку ситуацiю практично неможливо. На думку головного конструктора Бюро iнвестицiйних проектiв Рудольфа Сивохина, висотне будiвництво є виправданим, коли йдеться про офiси чи торговi центри, однак, у разi будiвництва житлових будинкiв його треба за можливiстю уникати.

Приналежнiсть хмарочосiв до високоiнтелектуальних будiвель потребує наявностi 30 систем iнженерного обладнання в кожному будинку. Вiдомо, що київськi проекти нараховують лише 11 таких систем, до яких належать традицiйнi опалення, вентиляцiя, водопровiд, каналiзацiя, вивiд смiття тощо.

СВIТОВИЙ ДОСВIД

Найвищою спорудою у свiтi є 553-метровий хмарочос «Сi-Ен Тауер» з армованого бетону на тросах у канадському мiстi Торонто. На висотi 351 м цiєї споруди знаходиться ресторан, який обертається навколо своєї осi. Однак прагнення до «гiгантизму» швидко поширюється свiтом. Так, у Чикаго вже зводиться 120-поверхова житлова башта заввишки 610 метрiв, а в Японiї розпочато втiлення у життя «Скай-Сiтi 1000», висота якого становитиме кiлометр заввишки, що дозволить розмiстити 132 тисячi осiб.

Ще донедавна найвищими будiвлями вважались фiнансовий центр у Шанхаї (Китай), висота якого досягає 500 м, та хмарочос на Тайванi висотою 508 м, однак, вони поступились своїм конкурентам. Схожа будiвля висотою 452 м, що має назву Petronas Towers, iснує й у Куала-Лумпурi (Малайзiя).

У США готують до реалiзацiї проект хмарочосу висотою 501 м, який збудують у Нью-Йорку на мiсцi зруйнованих «близнюкiв» Всесвiтнього торгового центру. Туреччина заявила про намiр до 2008 року завершити будiвництво хмарочосу висотою 705 м. Росiйська столиця до 2015 року планує побудувати шiстдесят висотних комплексiв.

УКРАЇНСЬКI РЕАЛIЇ

Центром будiвництва хмарочосiв в Українi, звичайно, є Київ. Саме для столицi це найбiльш актуально. Проте iншi великi мiста також не збираються «пасти заднiх». На думку архiтектора Георгiя Духовичного, основною п’ятiркою мiст, де розвиватиметься висотне будiвництво, стануть Київ, Днiпропетровськ, Донецьк, Харкiв та Одеса. Однак, що говорити про iншi мiста, якщо навiть для столицi вирiшити всi проблеми, якi виникають пiд час висотного будiвництва, практично неможливо. Саме через недосконалiсть системи протипожежної безпеки нещодавно було тимчасово зупинено спорудження шести 34-поверхових будинкiв на масивi Троєщина в Києвi. Проте це не завадило забудовникам проектувати i будувати новi об’єкти. У Днiпропетровську також заплановано зведення кiлькох «перших ластiвок» — висотних будинкiв. Окрiм цього, в Харковi на мiстобудiвельну раду було представлено два унiкальних для мiста проекти: дiловий сiтi-центр, що складатиметься з чотирьох скляних башт та новий спальний мiкрорайон «Парковий», котрий охопить п’ять кварталiв i включатиме, окрiм житлових будинкiв, дитячi садки та школи. Iснують усi пiдстави вважати, що проекти найближчим часом будуть втiленi в життя, однак, заради цього мiсту доведеться втратити значну частину лiсопаркової зони.

Сумнiвно, що зоною масового висотного будiвництва найближчим часом стане Крим, де, попри дефiцит дорогоцiнної землi, передовi позицiї належать саме котеджному будiвництву. Не йдеться про стратегiю висотного будiвництва наразi i на Захiднiй Українi.

ВИСОТКИ: «ЗА» I «ПРОТИ»

Безумовно, висотне будiвництво може претендувати на роль нового якiсного етапу розвитку будiвництва. З-помiж основних аргументiв на користь висоток слiд виокремити престижнiсть, високий економiчний результат та створення додаткових робочих мiсць. Iснує думка, що престижнiсть квартир у хмарочосах дозволяє їх досить швидко розпродавати. Що ж стосовно додаткових робочих мiсць, якi створюються в результатi експлуатацiї «висотки», то цей чинник не пiдлягає сумнiву. Прикладом цього може слугувати факт побудови житлового комплексу з шести 34-поверхових будинкiв у Києвi, на масивi Троєщина. Разом iз будинками передбачено побудову двох фiзкультурно-оздоровчих комплексiв, трьох студiй, аптеки. Якщо ж додати до цього робiтникiв служб забезпечення функцiонування комплексу, то стає очевидно, що кiлькiсть нових робочих мiсць зросте разом iз будинками.

Проте слiд зазначити й проблеми, пов’язанi з висотним будiвництвом в Українi. По-перше, це проблеми транспорту. Скажiмо, в Києвi щоразу важче пересуватися через великi «корки», тодi як збiльшення кiлькостi офiсних центрiв поглиблюють цю проблему. Схожа ситуацiя спостерiгається й у iнших великих мiстах, однак, там вона ще не набула таких загрозливих масштабiв. Деякi європейськi мiста вже знайшли вихiд з цiєї проблеми шляхом перенесення значної частини офiсiв на околицi мiст.

По-друге, наявнiсть високих ризикiв. Навiть свiтова практика доводить, що деякi хмарочоси, не витримавши навантаження, руйнуються. По-третє, вiдсутнiсть норм, якi б регламентували спорудження таких унiкальних об’єктiв, як хмарочоси. По-четверте, недосконалiсть пожежної технiки, яка не придатна до оперативного та ефективного тушiння пожеж у квартирах, якi знаходяться вище вiд 24 поверху.

На початку цього року Мiнiстерство будiвництва, архiтектури та житлово-комунального господарства України все ж таки рекомендувало обмежити в Києвi обсяги висотного будiвництва. Це рiшення стосується саме реалiзацiї програм експериментального будiвництва. Представники Мiнiстерства визнали незадовiльними результати виконання експериментальних програм будiвництва. Водночас, Мiнiстерство зобов’язало замовникiв експериментальних об’єктiв надати звiти про стан будiвництва об’єктiв та реалiзацiї програм експериментального будiвництва. Київськiй мiськiй адмiнiстрацiї було рекомендовано призупинити видачу дозволiв на будiвництво висотних об’єктiв та, що важливо, — розглянути питання розробки правил i норм проектування будинкiв житлово-суспiльного призначення висотою до 100 м.

Припинити зростання мiст вгору неможливо. Однак замовникам та iнвесторам слiд не лише думати про власну вигоду, а й усвiдомлювати власну вiдповiдальнiсть перед мiстом та перед майбутнiми мешканцями хмарочосiв. Лише в тому випадку, коли будуть врахованi всi аспекти експлуатацiї висотної будiвлi, її призначення в мiстi може бути виправдане. Iнакше — мiсту не уникнути складнощiв i навiть трагедiй. Прагнення до свiтових стандартiв «гiгантоманiї» — це, звичайно, ознака сучасностi, натомiсть не можна слiпо наслiдувати приклад розвинутих мiст, не врахувавши особливостi власних.

 http://www.terkom.com


Комментариев: 0    Просмотров: 612

Оставить коментарий:

Ваше имя:
Комментарий:

kcaptcha обновить картинку


Код введен неверно

 
Повторите ввод комментария (нецензурная лексика запрещена).


Подписка на рассылку

Выберите рассылки:

Новости, статьи, обзоры
Объекты недвижимости

Введите корректный e-mail

Следите за нами

facebook twitter vkontakte google plus