Недвижимость в Киеве и Украине - KANZAS.UA
arrow arrow arrow Офiси проти святинь

Офiси проти святинь

  Останнiм часом українська столиця пов¬ниться все новими й новими «приходами» рiзних церков – мовляв, духовнiсть народу росте й бажання вiдвiдувати церкви виявляє дедалi бiльша кiлькiсть киян – i корiнних, i «нових». Проте за блиском реконструйованих бань непомiтними залишаються трiщини намолених столiттями святинь.

Пiд загрозою «вiзитнi картки» мiста, унiкальнi пам’ятки старовини: Софiя Київська, Андрiївська церква та Києво-Печерська лавра. Не дай Боже, один з цих об’єктiв розвалиться або втратить свiй статус – i в Києва тодi не залишиться морального права називатися колискою Стародавньої Русi. А таке може статися вже в найближчому майбутньому. Причиною цьому – окремi нашi можновладцi, якi так не виросли з брудних штанцiв безкультурностi й жадiбностi.

Капiтал, який дiє не тiльки проти пересiчних культурних киян, а ще й сам проти себе – ось вiн, парадокс української столицi! «Чиновники та бiзнесмени, прагнучи забудувати якомога бiльше готелями та бiзнес-центрами, не враховують того, що до Києва приїжджає безлiч туристiв, – говорить голов¬ний архiтектор заповiдника “Києво-Печерська лавра” Тетяна Кулик. – Вони приїздять до Києва не для того, аби подивитися на чергову новобудову чи готель, а вiдвiдати пам’ятки – Лавру або ту ж Софiю Київську. Гостi мiста поповнюють його бюджет. Якщо ж це все зруйнують або спорудою якогось готелю спотворять iсторичний вид мiста, то кому потрiбнi будуть цi багатозiрковi готелi серед неподобства? Таке враження, що нашi бiзнесмени-девелопери, чиновники не вмiють мислити прагма¬тично!».

Отже, розберемося по порядку – що загрожує київським святиням?

Однiєю з унiкальних пам’яток київської старовини та цiнним об’єктом свiтової архiтектури є Андрiївська церква. За легендою, вона побудована саме на тому мiсцi, де апостол Андрiй, вражений прекрасним видом, богонатхненно передрiк, що звiдси пошириться на всi землi та народи християнське вчення. Церква була побудована в 1749–1754 рр. за проектом iталiйсько-росiйського архiтектора Бартоломео Растреллi. Будова органiчно сполучає в собi елементи стилю рококо з впливом українського бароко.

Проте, за словами експертiв, нинi ця унiкальна споруда в небезпецi. Так, наприкiнцi червня представник громадського комiтету з архiтектури Києва, професор Михайло Дегтярьов заявив про те, що Андрiївська церква перебуває пiд загрозою руйнування: «Храм стоїть на зсувонебезпечному горбi, проте, замiсть того, щоб спiльно iз заповiдником “Софiя Київська”, до складу якого входить музей Андрiївської церкви, працювати над її порятунком, влада займається абсолютно iншим та усуває експертiв вiд роботи над пам’яткою». За його словами, питання стоїть про те, щоб взагалi передати храм з пiдпорядкування музею на баланс Української автокефальної православної церкви.

При цьому, владна «турбота» про культуру та духовнiсть загрожує храму ще й з iншого боку. «Десятинна церква, яку збираються будувати за iнiцiативою керiвництва країни над стародавнiми фундаментами додасть проблем Андрiївськiй церквi, – говорить професор Нацiональної академiї образотворчого мистецтва й архiтектури, член Академiї мистецтв України Лада Мiляєва. – Те, що виникне пiд назвою “Десятинна церква”, по-перше, закриє шедевр Растреллi вiд очей спостерiгачiв з боку Пейзажної алеї. А, по-друге, Андрiївська розташована на виключно зсувонебезпечному горбi. Уже зараз вiд того, що поблизу зводиться будинок, церква буквально розколюється. Трiскаються мармуровi пiдвiконня, пiдлога. За словами експертiв, з якими я особисто спiлкувалася, коли бетонний фундамент покладуть ще й пiд майбутню “Десятинну”, Андрiївську церкву врятувати буде практично неможливо».

До речi, «Десятинна», жертвою якої стає Андрiївська, буде лише одною з багатьох псевдослов’янських, нехарактерних для України, храмових будiвель, судячи з проекту.

Гнiтючими є i прогнози вчених. «Якщо ситуацiю не змiнити, то Андрiївська церква простоїть максимум рокiв п’ять, – говорить завiдувач вiддiлу охорони пам’яток архiтектури Нацiонального заповiдника “Софiя Київська” Євген Кожан. – Додає проблем i те, що на Боричевому току внизу почато земельнi роботи. З огляду на профiль гори, швидше за все, такi дiї спровокують обвал, i це може знищити Андрiївську церкву протягом дуже короткого часу, адже вiд будiвлi, яка служить фундаментом храму, уже вiдколюються шматки кладки... Ми скаржимося в усi iнстанцiї – але вiз i нинi там».

Собор святої Софiї в самому серцi Києва... Ця прекрасна споруда несе величезний культурний, iсторичний i сакральний сенс для української столицi. «Софiя» в перекладi з грецької означає «мудрiсть» i була побудована князем Ярославом, iсторичний титул якого – також «Мудрий». Собор ХI столiття був зовнi доповнений елементами українського бароко в XII–XIII столiттях. Храм став першою внесеною до списку Всесвiтньої спадщини ЮНЕСКО пам’яткою архiтектури на територiї України.

Варто врахувати, що будувалася Софiя константинопольськими будiвельниками за участi київських майстрiв. Тим часом, неможливо знайти прямих аналогiв Софiйського собору у тогочаснiй архiтектурi вiзантiйського штибу. Храми, що будувалися тодi в iмперiї, були, як правило, суттєво меншi. Те, наскiльки великим i величним виглядає собор, означає лише одне – вплив Київської Русi, матерi української держави, в середньовiчному свiтi був величезним.

Проте сучаснi «величностi», якi очевидно вважають себе пупом землi, можуть запросто зруйнувати цю святиню. «У зв’язку з тим, що навколо ведеться будiвництво, пiднiмається рiвень ґрунтових вод. Це дуже страшно, – говорить Євген Кожан, – адже i в Києвi, i взагалi в Українi 75% ґрунтiв просiдають. У сухому станi вони можуть витримати величезнi навантаження. Але якщо їх намочити – вони стискаються. Щодо Святої Софiї – вона може осiсти до сорока сантиметрiв, за пiдрахунками. Не потрiбно бути фахiвцем, аби стверджувати, що в цiй ситуацiї пам’ятка розвалиться.

Комплекс “Софiя Київська” потребує скрупульозного контролю над станом усiх водонесучих iнженерних мереж. I це при тому, що iнодi ми в себе фiксуємо бiльш нiж триметрове пiдняття рiвня ґрунтових вод. Але нашi звернення до “Водоканалу” – марнi. Вони говорять, що у них все нормально.

Ну й, безумовно, руйнує “Софiю Київську” забудова навколо. Буквально за нашими стiнами були зведенi паркiнг i фiтнес-центр. Там, де фiтнес-центр, у нас пiднялася вода на 1 метр 30 сантиметрiв, а там, де паркiнг, – майже на 35 сантиметрiв. Ми були змушенi зробити систему вiдстеження вологостi, щоб заздалегiдь помiчати змiни. Якщо не вирiшувати проблеми, про якi говорить наш монiторинг, то, без сумнiву, ми втратимо найважливiшу пам’ятку України».

Спiвробiтники заповiдника засмучуються також через недостатнє i невчасне фiнансування. А коли виникає чергова забудова бiля стiн Софiї – влада й бiзнесмени залишаються глухi та слiпi. «Ми кричали, що не можна будувати! Звернулися в прокуратуру – так тi замiсть того, щоб вплинути на забудовникiв, прийшли до нас з перевiркою. Мовляв, ми погано працюємо. Потiм прокуратура закрила справу. А зараз – висить над нами “дамоклiв меч”. Хочуть будувати бiля нас ще декiлька будинкiв. Причому нам прислали iнформацiю про цi проекти не забудовники, не представники мiської влади, а знайомi з Нью-Йорка!» – обурюється Євген Кожан.

Як писав український поет Олександр Олесь: «...i скарби, що вам дiди сховали, – на скибку хлiба промiняли. Цигани ви!.. ». В iм’я мiльйонного «хлiбу насущного» нинiшнi «величностi» ладнi зрадити тi цiнностi, якi не вимiрюються грошима. Мабуть, «не доросли».

Києво-Печерська лавра – теж зараз пiд загрозою руйнування, спотворення вигляду та втрати статусу пам’ятки Всесвiтньої спадщини ЮНЕСКО.

Причиною тому – як непомiрнi апетити київських «князькiв» i дiлкiв, так i брак розуму, що проглядається у «ведмежих послугах» державного апарату. Остання проблема стосується i двох попереднiх пам’яток iсторiї.

«На жаль, великi проблеми нас оточують з трьох бокiв, – говорить головний архiтектор заповiдника “Києво-Печерська лавра” Тетяна Кулик. – З одного боку – це спроби забудувати територiю заповiдника. По-друге – проблеми, якi виникли у зв’язку з авральним будiвництвом Успенського собору. А по-третє – фiнансування реставрацiї.

Нацiональний заповiдник “Києво-Печерська лавра” нараховує 120 пам’яток. При цьому, ми маємо справу з архiтектурним ансамблем. Згiдно з мiжнародним i українським законодавством ансамбль вважається однiєю пам’яткою iсторiї та архiтектури. Якщо зникає чи змiнюється елемент ансамблю, ландшафт, це може призвести до втрати статусу пам’ятки.

До речi, та ж сама iсторiя i з Київською фортецею. Лавра та укрiплення навколо неї розглядаються в комплексi. Рiшенням Київради вiд 2002 року Лавра та цитадель навколо неї визнанi єдиним iсторико-культурним заповiдником.

Для вiдновлення зовнiшнього вигляду Лаври було вiдбудовано Успенський собор. Проект затверджувався ще в радянськi часи. Було вирiшено ставити його на досить глибокому бетонному фундаментi. Така конструкцiя передбачала також iнженернi роботи, якi не допустили б пiдтоплення ґрунтiв. Проте коли в 1990-х Успенський собор, центровий елемент Лаври, реконструювали, iнженернi роботи не були проведенi на належному рiвнi. У результатi багато пам’яток Лаври зараз доводиться рятувати. I часто, попри достатнє фiнансування, не вистачає органiзацiї цього процесу. Так, держава видiляє певну суму грошей пiд реставрацiйнi та iнженернi роботи. Освоїти її потрiбно неодмiнно до кiнця року, проте реставрацiя не робиться так швидко. А фiнансування на реконструкцiю дренажних iнженерних систем отримує Київводоканал. У результатi ми заважаємо один одному своїми графiками робiт. Через таку заплутану систему матерiального забезпечення робiт ми ризикуємо втратити Лавру такою, як вона є».

«Авральний» темп освоєння навiть пристойних бюд¬жетiв пiдходить лише для реконструкцiї, але не для реставрацiї. У фiнансовому законодавствi цi два види робiт прирiвняно один до одного. Робота вчених та реставраторiв виявляється заблокованою недолугим законом.

Жахливим є стан пам’ятки часiв князя Володимира Мономаха – церкви Спаса на Берестовi. Мистецтвознавець Лада Мiляєва говорить: «Ця унiкальна пам’ятка зараз в жалюгiдному станi через ґрунтовi води, вологiсть. Стiни храму ураженi грибком. Усерединi храму збереглися унiкальнi фрески ХII i XVI столiть. Якщо не рятувати храм зараз, то зволiкання призведе до його втрати. Додаткову небезпеку затоплення й просiдання ґрунтiв пiд храмом створює те, що бiля нього збираються будувати готельний комплекс».

«Аргументом будiвельникiв, що мають намiр зводити так званий “готельно-культурологiчний” комплекс бiля церкви Спаса на Берестовi є рiшення Київради, – говорить архiтектор Тетяна Кулик. – Зокрема, це рiшення прийняте в 2003 роцi – про вiдведення землi на провулку Лаврському, 9, пiд забудову якомусь ТОВ “Елiт-сервiс”. Це суперечить законодавству України, в якому чiтко прописано, що такi дiї на заповiдних територiях можуть бути дозволенi тiльки на рiвнi Кабiнету Мiнiстрiв! Незважаючи на це, iз забудовниками весь час доводиться позиватися».

Над входом в лаврськi Ближнi печери є фрески з картинами страшного суду. Незалежно вiд їх релiгiйного значення, це нагадування про те, що нiхто не вiчний, а вчинки людини повертаються до неї бумерангом. Чи зможуть чиновники та бiзнесмени, об’єднавшись з ученими й пересiчними киянами, яким дороге це мiсто, зберегти святинi? Якщо не зможемо – то грiш цiна нашому суспiльству.


Комментариев: 0    Просмотров: 195

Оставить коментарий:

Ваше имя:
Комментарий:

kcaptcha обновить картинку


Код введен неверно

 
Повторите ввод комментария (нецензурная лексика запрещена).


Подписка на рассылку

Выберите рассылки:

Новости, статьи, обзоры
Объекты недвижимости

Введите корректный e-mail

Следите за нами

facebook twitter vkontakte google plus