Недвижимость в Киеве и Украине - KANZAS.UA
arrow arrow arrow Придбав квартиру – профiнансував Черновецького

Придбав квартиру – профiнансував Черновецького

Як повiдомив голова АМКУ Олексiй Костусєв, пiд час дослiдження, яке проводив Комiтет, не знайдено пiдстав для звинувачення забудовникiв у монопольному цiноутвореннi.

На думку антимонополiстiв, однiєю з головних причин того, що житло дорожчає швидше нiж будматерiали, робоча сила тощо, є збiльшення додаткових витрат генеральних пiдрядникiв, а саме - на будiвництво комунальних мереж, вiдрахувань до мiсцевих бюджетiв, оплату часткової участi у розвитку iнфраструктури, безоплатну передачу житла мiсцевим та центральним органам влади тощо.

За даними АМКУ, обсяги цих вiдрахувань щороку зростають, i в регiонах тримаються на рiвнi 23-30%, а в Києвi iнколи сягають 45% вартостi будiвництва, а в окремих випадках - майже половини всiх витрат, тобто є рiвними вартостi самого будiвництва.

Бажання мiсцевої влади вилучити кошти населення з достатньо високими доходами на вирiшення соцiальних проблем мiста є зрозумiлим, - сказав Костусєв. – Але не можна доходити до абсурду, адже коли врахувати неофiцiйнi витрати будiвельникiв, то вже сьогоднi трапляється, що у вартостi 1 м2 бiльшу частку складає не вартiсть самого будiвництва, а додатковi витрати.

Все це, на думку голови АМКУ, може призвести до значного скорочення обсягiв будiвництва i просто знищити ринок у регiонах, де вiдрахування будуть непомiрно завищеними.

Проте щодо рентабельностi, то, за словами Костусєва, вона сьогоднi не є такою високою, як здається, i в середньому складає приблизно 30%.

Цiкаво, що кiлька мiсяцiв тому, в серединi травня, в АМКУ дотримувалися цiлком протилежної думки. Повiдомлялося, що головним винуватцем росту цiн на нове житло є саме забудовники, якi завищують рентабельнiсть.

Тодi Комiтет оголошував, що вона є надто високою i складає вiд кiлькох десяткiв вiдсоткiв до 100%.

Як вже писала ЕП, експерти не погодилися з тiєю позицiєю вiдомства Олексiя Костусєва i заперечили, що надвисока рентабельнiсть в 100% зустрiчається досить рiдко, i лише при будiвництвi над дорогого житла. Проте, вони не заперечували, що забудовники зберiгають в середньому досить високий (30%-40%) для споживачiв рiвень рентабельностi, що обумовлено великими ризиками i необхiднiстю залучати ще на початку будiвництва великi кошти.

Цього ж разу думки фахiвцiв з приводу висновкiв АМКУ розiйшлися. Як повiдомив ЕП iнформацiйний радник Української будiвельної асоцiацiї Василь Самохвалов, цифри, наведенi АМКУ, щодо частки вiдрахувань у собiвартостi будiвництва, вiдповiдають дiйсностi, i дiйсно є однiєю iз головних причин зростання цiн.

Проте, iншi експерти не погоджуються з тим, що вiдрахування до мiсцевих бюджетiв можуть зрiвнятися з вартiстю будiвництва i вiдiграють домiнуючу роль у цiноутворенi.

Думаю, навряд чи адмiнiстративнi збори та їх збiльшення можуть спричинити зменшення обсягiв будiвництва тощо, - вважає член ради Спiлки фахiвцiв з нерухомостi м. Києва Анатолiй Топол. – Адже, незважаючи на те, що цi вiдрахування збiльшуються, доходнiсть ринку зостається достатньо високою, аби змушувати операторiв зоставатися в цьому бiзнесi. В Києвi, зокрема в його центральних районах, забудовується кожен вiльний шматок землi, i об’єми будiвництва не зменшуються.

До того ж фахiвцi не вважають вiдрахування головною причиною зростання цiн.

Рiст цiн на первинному ринку житла – це комплексне питання, - вважає директор групи компанiй Планета-Оболонь, голова Комiтету з аналiзу ринку нерухомостi Асоцiацiї фахiвцiв з нерухомостi (рiєлторiв) України Олексiй Котенко. – Сюди входить подорожчання енергоносiїв, робочої сили, будiвельних матерiалiв тощо. Тому, не думаю, що вiдрахування до мiсцевих бюджетiв є тут головною проблемою.

Крiм того, експерт зазначає, що забудовники обов’язково орiєнтуються на цiни вторинного ринку житла, i якщо ситуацiя дозволяє, збiльшують свої цiни до того рiвня, на якому споживач погоджується купляти квартири у новобудовах.

Також фахiвцi наголошують, що сьогоднi взагалi навряд чи можливо сказати щось визначене про вплив збiльшення вiдрахувань до мiсцевих бюджетiв на будiвельний ринок, i цiни, зокрема. Адже, на їх думку, будiвельники нiколи не декларують справжню собiвартiсть будiвництва.

Наприклад, Анатолiй Топол вважає, що сьогоднi жоден забудовник не вiдкриє скiльки ж насправдi йому обходиться будiвництво 1 м2, через надзвичайно високу прибутковiсть ринку, тому говорити про катастрофiчно велику частку вiдрахувань в собiвартостi будiвництва i ступiнь її впливу на ринок неможливо.

Думаю, навряд чи адмiнiстративнi збори можуть складати половину собiвартостi 1 м2 в новобудовах, - говорить Топол. – Бо в такому разi забудовники б їздили не на дорогих iномарках, а на Жигулях.

Проте Олексiй Котенко зазначає, що компанiї в цьому питаннi могли б стати значно вiдкритiшими, коли б всi адмiнiстративнi питання (землевiдведення, оформлення дозвiльної документацiї тощо) вирiшувалися без додаткових неофiцiйних витрат, тобто без хабарiв.

Як повiдомив голова АМКУ Олексiй Костусєв, пiд час дослiдження, яке проводив Комiтет, не знайдено пiдстав для звинувачення забудовникiв у монопольному цiноутвореннi.

На думку антимонополiстiв, однiєю з головних причин того, що житло дорожчає швидше нiж будматерiали, робоча сила тощо, є збiльшення додаткових витрат генеральних пiдрядникiв, а саме - на будiвництво комунальних мереж, вiдрахувань до мiсцевих бюджетiв, оплату часткової участi у розвитку iнфраструктури, безоплатну передачу житла мiсцевим та центральним органам влади тощо.

За даними АМКУ, обсяги цих вiдрахувань щороку зростають, i в регiонах тримаються на рiвнi 23-30%, а в Києвi iнколи сягають 45% вартостi будiвництва, а в окремих випадках - майже половини всiх витрат, тобто є рiвними вартостi самого будiвництва.

Бажання мiсцевої влади вилучити кошти населення з достатньо високими доходами на вирiшення соцiальних проблем мiста є зрозумiлим, - сказав Костусєв. – Але не можна доходити до абсурду, адже коли врахувати неофiцiйнi витрати будiвельникiв, то вже сьогоднi трапляється, що у вартостi 1 м2 бiльшу частку складає не вартiсть самого будiвництва, а додатковi витрати.

Все це, на думку голови АМКУ, може призвести до значного скорочення обсягiв будiвництва i просто знищити ринок у регiонах, де вiдрахування будуть непомiрно завищеними.

Проте щодо рентабельностi, то, за словами Костусєва, вона сьогоднi не є такою високою, як здається, i в середньому складає приблизно 30%.

Цiкаво, що кiлька мiсяцiв тому, в серединi травня, в АМКУ дотримувалися цiлком протилежної думки. Повiдомлялося, що головним винуватцем росту цiн на нове житло є саме забудовники, якi завищують рентабельнiсть.

Тодi Комiтет оголошував, що вона є надто високою i складає вiд кiлькох десяткiв вiдсоткiв до 100%.

Як вже писала ЕП, експерти не погодилися з тiєю позицiєю вiдомства Олексiя Костусєва i заперечили, що надвисока рентабельнiсть в 100% зустрiчається досить рiдко, i лише при будiвництвi над дорогого житла. Проте, вони не заперечували, що забудовники зберiгають в середньому досить високий (30%-40%) для споживачiв рiвень рентабельностi, що обумовлено великими ризиками i необхiднiстю залучати ще на початку будiвництва великi кошти.

Цього ж разу думки фахiвцiв з приводу висновкiв АМКУ розiйшлися. Як повiдомив ЕП iнформацiйний радник Української будiвельної асоцiацiї Василь Самохвалов, цифри, наведенi АМКУ, щодо частки вiдрахувань у собiвартостi будiвництва, вiдповiдають дiйсностi, i дiйсно є однiєю iз головних причин зростання цiн.

Проте, iншi експерти не погоджуються з тим, що вiдрахування до мiсцевих бюджетiв можуть зрiвнятися з вартiстю будiвництва i вiдiграють домiнуючу роль у цiноутворенi.

Думаю, навряд чи адмiнiстративнi збори та їх збiльшення можуть спричинити зменшення обсягiв будiвництва тощо, - вважає член ради Спiлки фахiвцiв з нерухомостi м. Києва Анатолiй Топол. – Адже, незважаючи на те, що цi вiдрахування збiльшуються, доходнiсть ринку зостається достатньо високою, аби змушувати операторiв зоставатися в цьому бiзнесi. В Києвi, зокрема в його центральних районах, забудовується кожен вiльний шматок землi, i об’єми будiвництва не зменшуються.

До того ж фахiвцi не вважають вiдрахування головною причиною зростання цiн.

Рiст цiн на первинному ринку житла – це комплексне питання, - вважає директор групи компанiй Планета-Оболонь, голова Комiтету з аналiзу ринку нерухомостi Асоцiацiї фахiвцiв з нерухомостi (рiєлторiв) України Олексiй Котенко. – Сюди входить подорожчання енергоносiїв, робочої сили, будiвельних матерiалiв тощо. Тому, не думаю, що вiдрахування до мiсцевих бюджетiв є тут головною проблемою.

Крiм того, експерт зазначає, що забудовники обов’язково орiєнтуються на цiни вторинного ринку житла, i якщо ситуацiя дозволяє, збiльшують свої цiни до того рiвня, на якому споживач погоджується купляти квартири у новобудовах.

Також фахiвцi наголошують, що сьогоднi взагалi навряд чи можливо сказати щось визначене про вплив збiльшення вiдрахувань до мiсцевих бюджетiв на будiвельний ринок, i цiни, зокрема. Адже, на їх думку, будiвельники нiколи не декларують справжню собiвартiсть будiвництва.

Наприклад, Анатолiй Топол вважає, що сьогоднi жоден забудовник не вiдкриє скiльки ж насправдi йому обходиться будiвництво 1 м2, через надзвичайно високу прибутковiсть ринку, тому говорити про катастрофiчно велику частку вiдрахувань в собiвартостi будiвництва i ступiнь її впливу на ринок неможливо.

Думаю, навряд чи адмiнiстративнi збори можуть складати половину собiвартостi 1 м2 в новобудовах, - говорить Топол. – Бо в такому разi забудовники б їздили не на дорогих iномарках, а на Жигулях.

Проте Олексiй Котенко зазначає, що компанiї в цьому питаннi могли б стати значно вiдкритiшими, коли б всi адмiнiстративнi питання (землевiдведення, оформлення дозвiльної документацiї тощо) вирiшувалися без додаткових неофiцiйних витрат, тобто без хабарiв.

Як повiдомив голова АМКУ Олексiй Костусєв, пiд час дослiдження, яке проводив Комiтет, не знайдено пiдстав для звинувачення забудовникiв у монопольному цiноутвореннi.

На думку антимонополiстiв, однiєю з головних причин того, що житло дорожчає швидше нiж будматерiали, робоча сила тощо, є збiльшення додаткових витрат генеральних пiдрядникiв, а саме - на будiвництво комунальних мереж, вiдрахувань до мiсцевих бюджетiв, оплату часткової участi у розвитку iнфраструктури, безоплатну передачу житла мiсцевим та центральним органам влади тощо.

За даними АМКУ, обсяги цих вiдрахувань щороку зростають, i в регiонах тримаються на рiвнi 23-30%, а в Києвi iнколи сягають 45% вартостi будiвництва, а в окремих випадках - майже половини всiх витрат, тобто є рiвними вартостi самого будiвництва.

Бажання мiсцевої влади вилучити кошти населення з достатньо високими доходами на вирiшення соцiальних проблем мiста є зрозумiлим, - сказав Костусєв. – Але не можна доходити до абсурду, адже коли врахувати неофiцiйнi витрати будiвельникiв, то вже сьогоднi трапляється, що у вартостi 1 м2 бiльшу частку складає не вартiсть самого будiвництва, а додатковi витрати.

Все це, на думку голови АМКУ, може призвести до значного скорочення обсягiв будiвництва i просто знищити ринок у регiонах, де вiдрахування будуть непомiрно завищеними.

Проте щодо рентабельностi, то, за словами Костусєва, вона сьогоднi не є такою високою, як здається, i в середньому складає приблизно 30%.

Цiкаво, що кiлька мiсяцiв тому, в серединi травня, в АМКУ дотримувалися цiлком протилежної думки. Повiдомлялося, що головним винуватцем росту цiн на нове житло є саме забудовники, якi завищують рентабельнiсть.

Тодi Комiтет оголошував, що вона є надто високою i складає вiд кiлькох десяткiв вiдсоткiв до 100%.

Як вже писала ЕП, експерти не погодилися з тiєю позицiєю вiдомства Олексiя Костусєва i заперечили, що надвисока рентабельнiсть в 100% зустрiчається досить рiдко, i лише при будiвництвi над дорогого житла. Проте, вони не заперечували, що забудовники зберiгають в середньому досить високий (30%-40%) для споживачiв рiвень рентабельностi, що обумовлено великими ризиками i необхiднiстю залучати ще на початку будiвництва великi кошти.

Цього ж разу думки фахiвцiв з приводу висновкiв АМКУ розiйшлися. Як повiдомив ЕП iнформацiйний радник Української будiвельної асоцiацiї Василь Самохвалов, цифри, наведенi АМКУ, щодо частки вiдрахувань у собiвартостi будiвництва, вiдповiдають дiйсностi, i дiйсно є однiєю iз головних причин зростання цiн.

Проте, iншi експерти не погоджуються з тим, що вiдрахування до мiсцевих бюджетiв можуть зрiвнятися з вартiстю будiвництва i вiдiграють домiнуючу роль у цiноутворенi.

Думаю, навряд чи адмiнiстративнi збори та їх збiльшення можуть спричинити зменшення обсягiв будiвництва тощо, - вважає член ради Спiлки фахiвцiв з нерухомостi м. Києва Анатолiй Топол. – Адже, незважаючи на те, що цi вiдрахування збiльшуються, доходнiсть ринку зостається достатньо високою, аби змушувати операторiв зоставатися в цьому бiзнесi. В Києвi, зокрема в його центральних районах, забудовується кожен вiльний шматок землi, i об’єми будiвництва не зменшуються.

До того ж фахiвцi не вважають вiдрахування головною причиною зростання цiн.

Рiст цiн на первинному ринку житла – це комплексне питання, - вважає директор групи компанiй Планета-Оболонь, голова Комiтету з аналiзу ринку нерухомостi Асоцiацiї фахiвцiв з нерухомостi (рiєлторiв) України Олексiй Котенко. – Сюди входить подорожчання енергоносiїв, робочої сили, будiвельних матерiалiв тощо. Тому, не думаю, що вiдрахування до мiсцевих бюджетiв є тут головною проблемою.

Крiм того, експерт зазначає, що забудовники обов’язково орiєнтуються на цiни вторинного ринку житла, i якщо ситуацiя дозволяє, збiльшують свої цiни до того рiвня, на якому споживач погоджується купляти квартири у новобудовах.

Також фахiвцi наголошують, що сьогоднi взагалi навряд чи можливо сказати щось визначене про вплив збiльшення вiдрахувань до мiсцевих бюджетiв на будiвельний ринок, i цiни, зокрема. Адже, на їх думку, будiвельники нiколи не декларують справжню собiвартiсть будiвництва.

Наприклад, Анатолiй Топол вважає, що сьогоднi жоден забудовник не вiдкриє скiльки ж насправдi йому обходиться будiвництво 1 м2, через надзвичайно високу прибутковiсть ринку, тому говорити про катастрофiчно велику частку вiдрахувань в собiвартостi будiвництва i ступiнь її впливу на ринок неможливо.

Думаю, навряд чи адмiнiстративнi збори можуть складати половину собiвартостi 1 м2 в новобудовах, - говорить Топол. – Бо в такому разi забудовники б їздили не на дорогих iномарках, а на Жигулях.

Проте Олексiй Котенко зазначає, що компанiї в цьому питаннi могли б стати значно вiдкритiшими, коли б всi адмiнiстративнi питання (землевiдведення, оформлення дозвiльної документацiї тощо) вирiшувалися без додаткових неофiцiйних витрат, тобто без хабарiв.


Комментариев: 0    Просмотров: 247

Оставить коментарий:

Ваше имя:
Комментарий:

kcaptcha обновить картинку


Код введен неверно

 
Повторите ввод комментария (нецензурная лексика запрещена).


Подписка на рассылку

Выберите рассылки:

Новости, статьи, обзоры
Объекты недвижимости

Введите корректный e-mail

Следите за нами

facebook twitter vkontakte google plus