Недвижимость в Киеве и Украине - KANZAS.UA
arrow arrow arrow Усiм українцям – по чвертi гектара землi!

Усiм українцям – по чвертi гектара землi!

  Не знайшовши ефективного методу забезпечення людей житлом, столичнi чиновники раптом згадали про забутi села. Мовляв, iз милим i в куренi рай, тiльки б той курiнь була власною. Ось так у чиїйсь «мудрiй» чиновницькiй головi народилася iдея запропонувати молодим безквартирним сiм’ям пошукати щастя у покинутих селах. Чиновники тим самим одразу двох зайцiв убивають: з’являється можливiсть повернути до життя «померлi» села, а заодно й вирiшити наболiлу для багатьох житлову проблему.

Як повiдомлялося в деяких ЗМI, Держкомзему доручено скласти список сiл, де вже нiхто не живе, щоб пропонувати молодим сiм’ям переселитися з велелюдних гамiрливих мiст до сiльської тишi, де душею i серцем можна вiдпочити. Якщо раптом справдi з’являться бажаючi пожити в глушинi пiд спiв сiльських солов’їв i крик ворон, як їм шукати дорогу до сiльського «раю»?

Сам собi вибери «рай»

Заступник начальника обласного управлiння земельних ресурсiв Iван Пашкевич каже, що не чув про таку пропозицiю, особисто в нього немає iнформацiї про завдання з Києва скласти реєстр зниклих сiл. Але хiба про це має йти мова, дивується спiврозмовник.

- Хату в селi можна придбати i без реєстру, - каже пан Шашкевич. - I навiть без грошей. У деяких випадках достатньо пляшки самогону. А то й без цього можна обiйтися. Якщо у господарiв не залишилося спадкоємцiв, звертайся у сiльраду, оформляй документи – переїжджай i живи.

Отримати землю або купити будинок у сiльськiй мiсцевостi має право кожен iз нас. Причому вибiр мiсця залежить вiд нас самих. Чинне законодавство надає можливiсть поселитися чи отримати землю у будь-якому регiонi держави. Обов’язкова умова – бути громадянином України.

- Я недавно брав участь у перевiрцi з використання земель на Київщинi, - продовжує Iван Пашкевич, - то там мав нагоду ознайомитися з фактами надання земельних дiлянок жителям рiзних областей. У бiльшостi випадкiв вони отримали дiлянки пiд будiвництво. Повторюю, закон надає таке право тiльки громадянам нашої держави.

Угоди на придбання землi чи будинку укладаються або погоджуються з мiсцевою радою. Якщо мова йде про дiлянку чи об’єкт на територiї ради. Якщо земля знаходиться за межами сiльради, то нею розпоряджається районна адмiнiстрацiя (за територiальним розташуванням).

- Вартiсть землi, а вiдповiдно i будiвель, зростає по мiрi того, чим ближче вони знаходяться до обласного чи районного центрiв, - уточнює спiврозмовник. – Наближення до благ цивiлiзацiї вирiшує престижнiсть (чи навпаки) мiсця проживання.

«Не хочу я чути твоїх солов’їв…»

Психологи кажуть, що блага цивiлiзацiї для людини важливiшi навiть за «райськi» мiсця, де б вони не знаходилися. Їх вiдсутнiсть у селах є однiєю з головних причин, що стримує процес переселення iз мiських багатоповерхiвок у тишу сiльської хати, де тiльки пiвнi будять на свiтанку. Навiть люди старшого вiку вiддають перевагу мiським комфортним умовам. Скiльки є випадкiв, коли один iз пенсiонерiв перебирається на старiсть у батькiвську хату, а другого на мотузцi туди не затягнеш. I це при тому, що обоє народились i виросли в селi. Одна з таких пенсiонерок свою вiдмову «їхати за дiдом» пояснила тим, що там, у селi, майже нiкого не залишилося, а вона не терпить пустоти, безлюддя. По-друге, «всi п’ють, i тебе змушують те саме робити».

У Ямпiльському районi розповiли, як колишнiй начальник районного паливного складу Анатолiй Шнипор разом iз дружиною перебралися пiсля виходу на пенсiю з Ямполя у батькiвську оселю в селi Iванкiв. Посадили молодий сад, доглядають бджiл. «Як держава не подбає хоча б про елементарнi блага у таких селах, нiхто сюди нiколи не переселиться, - каже Анатолiй Iванович. – У нас стiльки покинутих обiйсть! Бездорiжжя, глушина…»

Село Фiлютка Погребищенського району тримається на однiй-єдинiй сiм’ї фермера Юрiя Погребняка. «Коли йде дощ, сюди можна добратися хiба що трактором або вертольотом», - усмiхається фермер.

Безлюднi села Вiнниччини

- Про такi села ми не звiтуємо, тому конкретної цифри не маємо, треба вибирати по роках, коли яке знiмали з реєстру, - пояснили в обласному управлiннi статистики. – Але якщо там живе хоча б одна жива душа, навiть якщо це дачник, який з’являється вряди-годи, то таке село залишається на облiку.

За iнформацiєю керiвникiв лише кiлькох районiв ми вже нарахували майже 10 зниклих населених пунктiв. У них або взагалi нема жодної людини, або залишилося по кiлька пенсiонерiв.

Хутiр Iванецький Липовецького району („Ще донедавна тут стирчали комини вiд хат, тепер i їх не видно, поросли бур’янами, порозсипалися”); поруч лiс iз великим озером, урочище називається Дубина, це мiсце колись постiйно обирали для проведення виїзних нарад партiйно-господарського активу; до найближчого села Вiйтiвцi - приблизно три кiлометри.

Хутiр Галiмка Оратiвського району. У 80-х роках тут нараховувалося приблизно 40 жителiв, тепер – жодної живої душi, хатки повалились, поросли бур’янами, нi дороги, нi електрики.

Село Степове Оратiвського району. Тут залишилося кiлька вцiлiлих, але вже напiвзруйнованих помешкань, у яких нiхто не проживає, так само вiдсутня електрика.

Село Озерне Оратiвського району. Цей населений пункт теж покинули люди.

Село Свiтле Чернiвецького району. „Це село ми вже зняли з реєстру, - пояснили у районнiй радi, - бо там давно нiхто не проживає”.

Хутiр Фiлютка Погребищенського району. Тут залишилася одна сiм’я фермерiв. Дорога до хутора вiдсутня.

Хутiр Пилипенкове Липовецького району. У цьому населеному пунктi залишилося двоє старих людей – 84-рiчна баба Харитина i ще старший вiд неї дiд. Купувати хлiб бабця ходить на автомобiльну дорогу за три кiлометри вiд хутора. Там зупиняє хлiбовозку, яка їде з Немирова у село Воловодiвку, i просить продати пару буханок для себе i для ще одного жителя хутора.

Довiдка

305 населених пунктiв зникло в нашiй державi за роки незалежностi. Цей факт навiв академiк Української академiї аграрних наук Вiктор Юрчишин. За його словами, данi про зняття з реєстру безлюдних сiл можна було отримати лише з окремих обласних повiдомлень. Держкомстат мовчить iз цього приводу, стверджує вчений.

  Не знайшовши ефективного методу забезпечення людей житлом, столичнi чиновники раптом згадали про забутi села. Мовляв, iз милим i в куренi рай, тiльки б той курiнь була власною. Ось так у чиїйсь «мудрiй» чиновницькiй головi народилася iдея запропонувати молодим безквартирним сiм’ям пошукати щастя у покинутих селах. Чиновники тим самим одразу двох зайцiв убивають: з’являється можливiсть повернути до життя «померлi» села, а заодно й вирiшити наболiлу для багатьох житлову проблему.

Як повiдомлялося в деяких ЗМI, Держкомзему доручено скласти список сiл, де вже нiхто не живе, щоб пропонувати молодим сiм’ям переселитися з велелюдних гамiрливих мiст до сiльської тишi, де душею i серцем можна вiдпочити. Якщо раптом справдi з’являться бажаючi пожити в глушинi пiд спiв сiльських солов’їв i крик ворон, як їм шукати дорогу до сiльського «раю»?

Сам собi вибери «рай»

Заступник начальника обласного управлiння земельних ресурсiв Iван Пашкевич каже, що не чув про таку пропозицiю, особисто в нього немає iнформацiї про завдання з Києва скласти реєстр зниклих сiл. Але хiба про це має йти мова, дивується спiврозмовник.

- Хату в селi можна придбати i без реєстру, - каже пан Шашкевич. - I навiть без грошей. У деяких випадках достатньо пляшки самогону. А то й без цього можна обiйтися. Якщо у господарiв не залишилося спадкоємцiв, звертайся у сiльраду, оформляй документи – переїжджай i живи.

Отримати землю або купити будинок у сiльськiй мiсцевостi має право кожен iз нас. Причому вибiр мiсця залежить вiд нас самих. Чинне законодавство надає можливiсть поселитися чи отримати землю у будь-якому регiонi держави. Обов’язкова умова – бути громадянином України.

- Я недавно брав участь у перевiрцi з використання земель на Київщинi, - продовжує Iван Пашкевич, - то там мав нагоду ознайомитися з фактами надання земельних дiлянок жителям рiзних областей. У бiльшостi випадкiв вони отримали дiлянки пiд будiвництво. Повторюю, закон надає таке право тiльки громадянам нашої держави.

Угоди на придбання землi чи будинку укладаються або погоджуються з мiсцевою радою. Якщо мова йде про дiлянку чи об’єкт на територiї ради. Якщо земля знаходиться за межами сiльради, то нею розпоряджається районна адмiнiстрацiя (за територiальним розташуванням).

- Вартiсть землi, а вiдповiдно i будiвель, зростає по мiрi того, чим ближче вони знаходяться до обласного чи районного центрiв, - уточнює спiврозмовник. – Наближення до благ цивiлiзацiї вирiшує престижнiсть (чи навпаки) мiсця проживання.

«Не хочу я чути твоїх солов’їв…»

Психологи кажуть, що блага цивiлiзацiї для людини важливiшi навiть за «райськi» мiсця, де б вони не знаходилися. Їх вiдсутнiсть у селах є однiєю з головних причин, що стримує процес переселення iз мiських багатоповерхiвок у тишу сiльської хати, де тiльки пiвнi будять на свiтанку. Навiть люди старшого вiку вiддають перевагу мiським комфортним умовам. Скiльки є випадкiв, коли один iз пенсiонерiв перебирається на старiсть у батькiвську хату, а другого на мотузцi туди не затягнеш. I це при тому, що обоє народились i виросли в селi. Одна з таких пенсiонерок свою вiдмову «їхати за дiдом» пояснила тим, що там, у селi, майже нiкого не залишилося, а вона не терпить пустоти, безлюддя. По-друге, «всi п’ють, i тебе змушують те саме робити».

У Ямпiльському районi розповiли, як колишнiй начальник районного паливного складу Анатолiй Шнипор разом iз дружиною перебралися пiсля виходу на пенсiю з Ямполя у батькiвську оселю в селi Iванкiв. Посадили молодий сад, доглядають бджiл. «Як держава не подбає хоча б про елементарнi блага у таких селах, нiхто сюди нiколи не переселиться, - каже Анатолiй Iванович. – У нас стiльки покинутих обiйсть! Бездорiжжя, глушина…»

Село Фiлютка Погребищенського району тримається на однiй-єдинiй сiм’ї фермера Юрiя Погребняка. «Коли йде дощ, сюди можна добратися хiба що трактором або вертольотом», - усмiхається фермер.

Безлюднi села Вiнниччини

- Про такi села ми не звiтуємо, тому конкретної цифри не маємо, треба вибирати по роках, коли яке знiмали з реєстру, - пояснили в обласному управлiннi статистики. – Але якщо там живе хоча б одна жива душа, навiть якщо це дачник, який з’являється вряди-годи, то таке село залишається на облiку.

За iнформацiєю керiвникiв лише кiлькох районiв ми вже нарахували майже 10 зниклих населених пунктiв. У них або взагалi нема жодної людини, або залишилося по кiлька пенсiонерiв.

Хутiр Iванецький Липовецького району („Ще донедавна тут стирчали комини вiд хат, тепер i їх не видно, поросли бур’янами, порозсипалися”); поруч лiс iз великим озером, урочище називається Дубина, це мiсце колись постiйно обирали для проведення виїзних нарад партiйно-господарського активу; до найближчого села Вiйтiвцi - приблизно три кiлометри.

Хутiр Галiмка Оратiвського району. У 80-х роках тут нараховувалося приблизно 40 жителiв, тепер – жодної живої душi, хатки повалились, поросли бур’янами, нi дороги, нi електрики.

Село Степове Оратiвського району. Тут залишилося кiлька вцiлiлих, але вже напiвзруйнованих помешкань, у яких нiхто не проживає, так само вiдсутня електрика.

Село Озерне Оратiвського району. Цей населений пункт теж покинули люди.

Село Свiтле Чернiвецького району. „Це село ми вже зняли з реєстру, - пояснили у районнiй радi, - бо там давно нiхто не проживає”.

Хутiр Фiлютка Погребищенського району. Тут залишилася одна сiм’я фермерiв. Дорога до хутора вiдсутня.

Хутiр Пилипенкове Липовецького району. У цьому населеному пунктi залишилося двоє старих людей – 84-рiчна баба Харитина i ще старший вiд неї дiд. Купувати хлiб бабця ходить на автомобiльну дорогу за три кiлометри вiд хутора. Там зупиняє хлiбовозку, яка їде з Немирова у село Воловодiвку, i просить продати пару буханок для себе i для ще одного жителя хутора.

Довiдка

305 населених пунктiв зникло в нашiй державi за роки незалежностi. Цей факт навiв академiк Української академiї аграрних наук Вiктор Юрчишин. За його словами, данi про зняття з реєстру безлюдних сiл можна було отримати лише з окремих обласних повiдомлень. Держкомстат мовчить iз цього приводу, стверджує вчений.

  Не знайшовши ефективного методу забезпечення людей житлом, столичнi чиновники раптом згадали про забутi села. Мовляв, iз милим i в куренi рай, тiльки б той курiнь була власною. Ось так у чиїйсь «мудрiй» чиновницькiй головi народилася iдея запропонувати молодим безквартирним сiм’ям пошукати щастя у покинутих селах. Чиновники тим самим одразу двох зайцiв убивають: з’являється можливiсть повернути до життя «померлi» села, а заодно й вирiшити наболiлу для багатьох житлову проблему.

Як повiдомлялося в деяких ЗМI, Держкомзему доручено скласти список сiл, де вже нiхто не живе, щоб пропонувати молодим сiм’ям переселитися з велелюдних гамiрливих мiст до сiльської тишi, де душею i серцем можна вiдпочити. Якщо раптом справдi з’являться бажаючi пожити в глушинi пiд спiв сiльських солов’їв i крик ворон, як їм шукати дорогу до сiльського «раю»?

Сам собi вибери «рай»

Заступник начальника обласного управлiння земельних ресурсiв Iван Пашкевич каже, що не чув про таку пропозицiю, особисто в нього немає iнформацiї про завдання з Києва скласти реєстр зниклих сiл. Але хiба про це має йти мова, дивується спiврозмовник.

- Хату в селi можна придбати i без реєстру, - каже пан Шашкевич. - I навiть без грошей. У деяких випадках достатньо пляшки самогону. А то й без цього можна обiйтися. Якщо у господарiв не залишилося спадкоємцiв, звертайся у сiльраду, оформляй документи – переїжджай i живи.

Отримати землю або купити будинок у сiльськiй мiсцевостi має право кожен iз нас. Причому вибiр мiсця залежить вiд нас самих. Чинне законодавство надає можливiсть поселитися чи отримати землю у будь-якому регiонi держави. Обов’язкова умова – бути громадянином України.

- Я недавно брав участь у перевiрцi з використання земель на Київщинi, - продовжує Iван Пашкевич, - то там мав нагоду ознайомитися з фактами надання земельних дiлянок жителям рiзних областей. У бiльшостi випадкiв вони отримали дiлянки пiд будiвництво. Повторюю, закон надає таке право тiльки громадянам нашої держави.

Угоди на придбання землi чи будинку укладаються або погоджуються з мiсцевою радою. Якщо мова йде про дiлянку чи об’єкт на територiї ради. Якщо земля знаходиться за межами сiльради, то нею розпоряджається районна адмiнiстрацiя (за територiальним розташуванням).

- Вартiсть землi, а вiдповiдно i будiвель, зростає по мiрi того, чим ближче вони знаходяться до обласного чи районного центрiв, - уточнює спiврозмовник. – Наближення до благ цивiлiзацiї вирiшує престижнiсть (чи навпаки) мiсця проживання.

«Не хочу я чути твоїх солов’їв…»

Психологи кажуть, що блага цивiлiзацiї для людини важливiшi навiть за «райськi» мiсця, де б вони не знаходилися. Їх вiдсутнiсть у селах є однiєю з головних причин, що стримує процес переселення iз мiських багатоповерхiвок у тишу сiльської хати, де тiльки пiвнi будять на свiтанку. Навiть люди старшого вiку вiддають перевагу мiським комфортним умовам. Скiльки є випадкiв, коли один iз пенсiонерiв перебирається на старiсть у батькiвську хату, а другого на мотузцi туди не затягнеш. I це при тому, що обоє народились i виросли в селi. Одна з таких пенсiонерок свою вiдмову «їхати за дiдом» пояснила тим, що там, у селi, майже нiкого не залишилося, а вона не терпить пустоти, безлюддя. По-друге, «всi п’ють, i тебе змушують те саме робити».

У Ямпiльському районi розповiли, як колишнiй начальник районного паливного складу Анатолiй Шнипор разом iз дружиною перебралися пiсля виходу на пенсiю з Ямполя у батькiвську оселю в селi Iванкiв. Посадили молодий сад, доглядають бджiл. «Як держава не подбає хоча б про елементарнi блага у таких селах, нiхто сюди нiколи не переселиться, - каже Анатолiй Iванович. – У нас стiльки покинутих обiйсть! Бездорiжжя, глушина…»

Село Фiлютка Погребищенського району тримається на однiй-єдинiй сiм’ї фермера Юрiя Погребняка. «Коли йде дощ, сюди можна добратися хiба що трактором або вертольотом», - усмiхається фермер.

Безлюднi села Вiнниччини

- Про такi села ми не звiтуємо, тому конкретної цифри не маємо, треба вибирати по роках, коли яке знiмали з реєстру, - пояснили в обласному управлiннi статистики. – Але якщо там живе хоча б одна жива душа, навiть якщо це дачник, який з’являється вряди-годи, то таке село залишається на облiку.

За iнформацiєю керiвникiв лише кiлькох районiв ми вже нарахували майже 10 зниклих населених пунктiв. У них або взагалi нема жодної людини, або залишилося по кiлька пенсiонерiв.

Хутiр Iванецький Липовецького району („Ще донедавна тут стирчали комини вiд хат, тепер i їх не видно, поросли бур’янами, порозсипалися”); поруч лiс iз великим озером, урочище називається Дубина, це мiсце колись постiйно обирали для проведення виїзних нарад партiйно-господарського активу; до найближчого села Вiйтiвцi - приблизно три кiлометри.

Хутiр Галiмка Оратiвського району. У 80-х роках тут нараховувалося приблизно 40 жителiв, тепер – жодної живої душi, хатки повалились, поросли бур’янами, нi дороги, нi електрики.

Село Степове Оратiвського району. Тут залишилося кiлька вцiлiлих, але вже напiвзруйнованих помешкань, у яких нiхто не проживає, так само вiдсутня електрика.

Село Озерне Оратiвського району. Цей населений пункт теж покинули люди.

Село Свiтле Чернiвецького району. „Це село ми вже зняли з реєстру, - пояснили у районнiй радi, - бо там давно нiхто не проживає”.

Хутiр Фiлютка Погребищенського району. Тут залишилася одна сiм’я фермерiв. Дорога до хутора вiдсутня.

Хутiр Пилипенкове Липовецького району. У цьому населеному пунктi залишилося двоє старих людей – 84-рiчна баба Харитина i ще старший вiд неї дiд. Купувати хлiб бабця ходить на автомобiльну дорогу за три кiлометри вiд хутора. Там зупиняє хлiбовозку, яка їде з Немирова у село Воловодiвку, i просить продати пару буханок для себе i для ще одного жителя хутора.

Довiдка

305 населених пунктiв зникло в нашiй державi за роки незалежностi. Цей факт навiв академiк Української академiї аграрних наук Вiктор Юрчишин. За його словами, данi про зняття з реєстру безлюдних сiл можна було отримати лише з окремих обласних повiдомлень. Держкомстат мовчить iз цього приводу, стверджує вчений.


Комментариев: 0    Просмотров: 200

Оставить коментарий:

Ваше имя:
Комментарий:

kcaptcha обновить картинку


Код введен неверно

 
Повторите ввод комментария (нецензурная лексика запрещена).


Подписка на рассылку

Выберите рассылки:

Новости, статьи, обзоры
Объекты недвижимости

Введите корректный e-mail

Следите за нами

facebook twitter vkontakte google plus