Недвижимость в Киеве и Украине - KANZAS.UA
arrow arrow arrow Вiдбулося розширене засiдання колегiї Мiнбуду України

Вiдбулося розширене засiдання колегiї Мiнбуду України

У засiданнi взяли участь заступники голiв iз питань будiвництва та житлово-комунального господарства Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласних, Київської та Севастопольської мiських державних адмiнiстрацiй, керiвникiв вiдповiдних управлiнь зазначених держадмiнiстрацiй та окремих органiв мiсцевого самоврядування, а також керiвникiв галузевих пiдприємств, органiзацiй, установ та громадських органiзацiй.

Засiдання колегiї вiдкрив Вiце-прем’єр-мiнiстр України, Мiнiстр будiвництва, архiтектури та житлово-комунального господарства Володимир РИБАК.

Основним завданням колегiї було пiдбиття пiдсумкiв роботи житлово-комунального господарства та будiвельного комплексу України за 9 мiсяцiв поточного року, аналiз чинникiв, якi перешкоджають їх динамiчному розвитку, визначення заходiв щодо покращення стану справ у зазначених галузях.

Як було зазначено, одним iз прiоритетних напрямiв державної полiтики на середньостроковий перiод визначено створення умов для проведення комплексної модернiзацiї та технiчного переоснащення пiдприємств житлово-комунального господарства для зменшення ресурсоспоживання i дотримання екологiчних норм.

У своїй доповiдi Вiце-прем’єр-мiнiстр України, Мiнiстр будiвництва, архiтектури та житлово-комунального господарства Володимир РИБАК, зокрема, зазначив, що уряд планує збiльшити бюджетнi асигнування на житлово-комунальне господарство до 3-х млрд. грн., починаючи вже з наступного року.

Зокрема:

200 млн. гривень – на модернiзацiю систем водопостачання та водовiдведення;
270 млн. гривень за рахунок бюджетної програми Реформування i розвиток житлово-комунального господарства – на реалiзацiю пiлотних проектiв з утеплення житлових будинкiв, модернiзацiю систем теплозабезпечення;
300 млн. гривень – на енергозберiгаючi заходи, передусiм впровадження засобiв облiку води та теплової енергiї;
150 млн. гривень – на оновлення рухомого складу мiського електротранспорту;
1 млрд. гривень – на технiчне переоснащення житлово-комунального господарства за рахунок субвенцiї на реалiзацiю проектiв, спрямованих на соцiально-економiчний розвиток регiонiв.
Як зауважив Вiце-прем’єр, житловий фонд, незважаючи на проведену приватизацiю, залишається в управлiннi органiв мiсцевого самоврядування. «При майже 84-вiдсотковому рiвнi приватизацiї квартир лише шiстьма процентами житла володiють i управляють 4 тис. 895 об’єднань спiввласникiв багатоквартирних будинкiв», – сказав вiн. Мiнiстр проiнформував, що за дев’ять мiсяцiв поточного року їх створено лише 529. Найгiрше, за його словами, спрацювали у Закарпатськiй, Київськiй, Кiровоградськiй, Рiвненськiй та Житомирськiй областях – там за 9 мiсяцiв спромоглися утворити вiд одного до чотирьох об’єднань.

Кiлькiсть приватних пiдприємств станом на 1 жовтня 2006 року становить 358 одиниць, i утримують вони близько 15% житла, що за ринковими законами є явно недостатнiм.

Над залученням приватних пiдприємств у сферу утримання житла цього року працювали тiльки у 7 регiонах. Найкраще – у Донецькiй та Сумськiй областях, де утворено вiдповiдно 14 i 6 таких пiдприємств.

У сферi природних монополiй за звiтний перiод практично нiчого не змiнилось. Не завершено роботу щодо акцiонування водопостачальних пiдприємств та створення водних компанiй у мiстах Рiвному та Полтавi, Донецькiй областi та Автономнiй Республiцi Крим.

Не використовуються делегованi форми управлiння такi, як концесiя, що дозволило б суттєво збiльшити притiк недержавних iнвестицiй у галузь. Має мiсце надмiрне та неефективне використання матерiальних i енергетичних ресурсiв. Тож, як зазначив Вiце-прем’єр, до кiнця року Мiнбуд зобов’язаний затвердити Галузеву програму енергозбереження у житлово-комунальному господарствi на 2007-2010 роки та на перспективу.

Для прискорення процесiв технiчного переоснащення житлово-комунального господарства територiальних громад держава щороку надає фiнансову пiдтримку, зокрема у поточному роцi левова частка коштiв субвенцiї на соцiально-економiчний розвиток регiонiв спрямована у сферу житлово-комунального господарства. Станом на 01.10.2006 року Держказначейством фактично перераховано мiсцевим бюджетам понад 509 млн. грн., що становить бiльше половини коштiв, передбачених планом асигнувань на 2006 рiк. «Проте, необхiдно зазначити, що значна частка цих коштiв так i залишається на рахунках обласних фiнансових управлiнь. Так, безпосередньо на об’єкти житлово-комунального господарства, де реально проводяться роботи, перераховано лише 226 млн. гривень», - зазначив Володимир РИБАК.

Як наголосив вiн, неефективна система управлiння комунальними пiдприємствами багато в чому визначає їх фiнансово-економiчний стан. За пiдсумками 9 мiсяцiв на пiдприємствах галузi отримано збитки у сумi 1 млрд. 400 млн. грн., що удвiчi бiльше, нiж у вiдповiдному перiодi минулого року. Найбiльш збитковими залишаються комунальна теплоенергетика (800 млн. грн. проти 403 млн. грн. у вiдповiдному перiодi минулого року) та водопровiдно-каналiзацiйне господарство (270 млн. проти 202 млн. грн.).

За словами Вiце-прем’єра, негативнi тенденцiї зростання збиткiв мають мiсце майже у всiх регiонах. Найбiльш значнi збитки – у Днiпропетровськiй (191 млн. грн.), Харкiвськiй (167 млн. грн.), Луганськiй (127 млн. грн.), Донецькiй (122 млн. грн.) областях та м. Києвi (304 млн. грн.). Загальна сума дебiторської заборгованостi споживачiв послуг у поточному роцi майже не змiнилась i становить близько 7,5 млрд. грн., з яких 65% - борги населення. Вiн звернув увагу i на той факт, що у дебiторськiй заборгованостi 30% - заборгованiсть комерцiйних споживачiв.

Залишається значною кредиторська заборгованiсть пiдприємств, вона складає 8 млрд. 800 млн. грн., у тому числi борги за енергоносiї– 4,5 млрд. грн. (за природний газ – 2 млрд. 100 млн. грн., за електроенергiю – 2 млрд. 400 млн. грн.), а це 51 % вiд загальної суми кредиторської заборгованостi.

Однiєю iз головних причин погiршення фiнансово-економiчного стану пiдприємств Володимир РИБАК вважає неефективну тарифну полiтику в регiонах. За його словами, практично у всiх регiонах не дотримуються норм чинного законодавства стосовно встановлення тарифiв на житлово-комунальнi послуги, яки повиннi бути не нижче рiвня економiчно обґрунтованих витрат на їх виробництво. Як наслiдок, суттєве погiршення фiнансово-економiчного стану пiдприємств галузi. Вiн навiв данi, що станом на 1 вересня поточного року серед базових пiдприємств обласних центрiв країни стовiдсоткове вiдшкодування витрат тарифами на комунальнi послуги забезпечили лише мiста Вiнниця, Ужгород, Запорiжжя, Львiв, Одеса, Суми, Бiла Церква – на послуги водопостачання, Житомир, Бiла Церква, Одеса, Херсон, Черкаси – на послуги теплопостачання.

Звертаючись до учасникiв засiдання, Володимир РИБАК зазначив, що до кiнця 2006 року буде повнiстю сформована нормативно-методична база встановлення тарифiв на житлово-комунальнi послуги, i завдання мiсцевих органiв влади – запровадити економiчно обґрунтованi тарифи вiдповiдно до зазначених документiв. «Мiнбудом пiдготовленi пропозицiї щодо внесення змiн до розпорядження Кабiнету Мiнiстрiв України “Про першочерговi заходи щодо реформування житлово-комунального господарства” вiд 26 червня 2006 року, у яких мають бути визначенi конкретнi заходи на 2007 рiк, у тому числi щодо технiчного переоснащення галузi з кiлькiсними параметрами замiни i модернiзацiї обладнання та обсягами i джерелами фiнансування», - сказав вiн. Крiм того, як зазначив Вiце-прем’єр, «назрiла необхiднiсть визначитись з концепцiю державного регулювання у сферi житлово-комунального господарства, яка має органiчно поєднувати регулювання певних процесiв у цiй сферi та регулювання дiяльностi суб’єктiв природних монополiй».

Володимир РИБАК нагадав, що для забезпечення системного пiдходу до управлiння процесами реформування та координацiї дiяльностi мiсцевих органiв виконавчої влади проводяться структурнi змiни в Мiнбудi, зокрема: в апаратi Мiнiстерства утворено окремий структурний пiдроздiл – Департамент реформування i розвитку житлово-комунального господарства.

Окремо Вiце-прем’єр-мiнiстр зупинився на готовностi житлово-комунального господарства до роботи в осiнньо-зимовий перiод. «Незважаючи на окремi недолiки в пiдготовцi житлово-комунального господарства до роботи в зимових умовах, починаючи з 16 жовтня 2006 року практично в усiх регiонах розпочався опалювальний сезон», - зазначив вiн. Володимир РИБАК також наголосив, що «однiєю з умов сталого проходження опалювального сезону є рiвень розрахункiв пiдприємств за спожитi енергоносiї та дотримання споживачами належної платiжної дисциплiни».

Говорячи про ситуацiю, що склалася у сферi будiвництва, Вiце-прем’єр зазначив, що у звiтному роцi «продовжились позитивнi тенденцiї зростання обсягiв освоєння капiтальних вкладень у будiвництвi, започаткованi у 2003 - 2004 роках. Зростають обсяги виконаних будiвельних робiт. За 9 мiсяцiв 2006 року цей показник збiльшився проти вiдповiдного перiоду на 7,6 вiдсоткiв».

Оптимiстичним, за його словами, є прогноз i на перспективу. «Таке очiкування ґрунтується на реальних кроках, якi Мiнiстерство здiйснює у напрямку створення сприятливого iнвестицiйного клiмату. Перш за все це стосується законодавчого врегулювання, тому зусилля повиннi бути зосередженi на тiснiй спiвпрацi з Верховною Радою України у напрямку прискорення прийняття вiдповiдних законопроектiв», - сказав вiн. Крiм того, як наголосив Володимир РИБАК, у зв’язку з прийняттям Верховною Радою України змiн до законiв: „Про архiтектурну дiяльнiсть„ та „Про планування i забудову територiй„ вiдповiдним пiдроздiлам центрального апарату Мiнiстерства разом з науково-дослiдним та проектним iнститутом необхiдно до кiнця поточного року розробити ряд нормативно-правових актiв на реалiзацiю цих законiв, а також прискорити роботу з пiдготовки „Мiстобудiвного кодексу України”.

Окремо Вiце-прем’єр зупинився i на житловiй проблемi. Вiн зауважив, що «значну увагу у нинiшньому роцi було придiлено розробленню нормативних актiв, спрямованих на реалiзацiю Закону „Про житловий фонд соцiального призначення”». «Я хотiв би вже у груднi цього року обговорити проект Концепцiї державної програми забезпечення населення у 2008-2015 роках доступним житлом та намiтити конкретнi дiї щодо її реалiзацiї. Особлива увага, за його словами, придiляється питанню удосконалення проектно-кошторисного нормування у будiвельнiй галузi. «У звiтному перiодi за методологiчним керiвництвом Мiнбуду розроблено понад 4 тисяч норм та нормативiв, якi враховують новiтнi технологiї виконання будiвельно-монтажних робi», наголосив Вiце-прем’єр.

Потребує законодавчого урегулювання процедура проведення державної експертизи iнвестицiйних програм i проектiв будiвництва, яка сьогоднi є громiздкою та витратною. Володимир РИБАК поiнформував, що Мiнбудом вже внесенi пропозицiї стосовно законодавчого встановлення удосконаленої процедури проведення державної експертизи, зокрема її здiйснення за принципом органiзацiйної єдностi, тобто однiєю державною органiзацiєю. Наступний крок – внесення Уряду проекту постанови «Про затвердження iнвестицiйних програм i проектiв будiвництва та проведення їх державної експертизи». «Коли в Українi обсяги будiвництва були суттєво меншi, нiж сьогоднi, недолiки нормативної бази у будiвництвi не були вiдчутними. Зараз, будiвництво стало розвивається, i розвиток системи нормативно-правового забезпечення стає одним з головних прiоритетiв у роботi Мiнiстерства», - зауважив вiн. Наразi, за його словами, нам необхiдно розвивати ринково-орiєнтовану систему технiчного регулювання, стандартизацiї, нормування, сертифiкацiї тощо.

Довiдка. На сьогоднi в Українi чинними є понад двi тисячi будiвельних норм та стандартiв, i щоб привести їх у вiдповiднiсть до рiвня технiчно-розвинутих країн необхiдно визначити: якi нормативи i у якiй послiдовностi їх розробляти; хто безпосередньо розроблятиме цi нормативи; за рахунок яких коштiв здiйснюватиметься фiнансування цих розробок.

Не спадає iнтерес пiдприємцiв, фахiвцiв, окремих верств населення до проблем висотного будiвництва як взагалi, так i до реалiзацiї експериментального будiвництва у м. Києвi. Але затягування процесу експериментального будiвництва призвело до гальмування отримання узагальнюючої iнформацiї та розроблення на її основi вiдповiдних норм проектування, будiвництва i експлуатацiї.

Мiнбудом розпочато розроблення норм з проектування висотних об’єктiв, якi планується завершити до кiнця наступного року.

Серед найпрiоритетнiших напрямiв Мiнiстерства у цьому роцi, за словами Вiце-прем’єра, залишається реалiзацiя ефективної енергозберiгаючої полiтики у будiвництвi, в тому числi розв’язання проблеми зменшення енергоспоживання у будiвництвi та при експлуатацiї будiвель i споруд. Прийняття в серпнi цього року та запровадження з другого кварталу наступного року нових ДБН Конструкцiї будiвель i споруд. Теплова iзоляцiя будiвель забезпечить економiю енергоресурсiв бiльш нiж на 30 вiдсоткiв. В цьому документi передбачено багато характерних для розвинених країн iнновацiй, включаючи запровадження енергопаспортизацiї i питомих показникiв енергоспоживання.

Аналiз чинного законодавства та реальної практики у сферi мiстобудування свiдчить, що незважаючи на в цiлому врегульованi питання планування та забудови територiй, правове поле дозволяє здiйснювати будiвництво без отримання необхiдних дозволiв i погоджень, затверджених проектiв, дотримання встановленого порядку будiвництва тощо. Такi порушення стають можливими i через недостатню ефективнiсть дiючої системи державного архiтектурно-будiвельного контролю, яка виявилася неспроможною у нових умовах адекватно вiдреагувати на порушення мiстобудiвного законодавства.

Як зазначив Володимир РИБАК, з метою утворення вертикалi архбудконтролю Урядом прийнято рiшення про створення у складi Мiнiстерства урядового органу державного управлiння – Держархбудiнспекцiї. Цей орган має стати координуючим у проведеннi реформування системи органiв контролю. «У числi перших має бути посилена координацiя i контроль за дiяльнiстю мiсцевих iнспекцiй. У подальшому система держархбудконтролю вiдповiдно до європейських стандартiв має трансформуватися у систему державного нагляду за будiвництвом. Така система вже тривалий час працює у Польщi, сьогоднi вiд контролю до нагляду перейшла i Росiя», наголосив вiн.

Довiдково. До повноважень iнспекцiї передана також функцiя лiцензування будiвельної дiяльностi, оскiльки за своїм характером ця процедура є важливою складовою забезпечення якостi будiвництва, надiйностi i довговiчностi будинкiв i споруд. Ситуацiя, яка склалася з лiцензуванням у будiвництвi, викликає серйозне занепокоєння. Сьогоднi у країнi видано бiльше 60 тис. лiцензiй, з яких 40 тис. чиннi. Але реально на будiвельному ринку працює дещо бiльше 30 тис. органiзацiй.

Говорячи про збереження архiтектурної спадщини, Вiце-прем’єр зауважив, що i тут плануються якiснi змiни. Передусiм вони мають зачiпати законодавчу та управлiнську сфери. «Україна ратифiкувала „Конвенцiю про охорону архiтектурної спадщини Європи”. Згiдно Конвенцiї, вона має наблизити своє законодавство до європейських стандартiв та визначити компетентний орган у сферi збереження архiтектурної спадщини», - зауважив Володимир РИБАК. «Чинне пам’яткоохоронне законодавство не вiдповiдає цим вимогам. Закон „Про охорону культурної спадщини” не регулює бiльшостi питань, пов’язаних зi збереженням пам’яток архiтектури та традицiйного характеру середовища в умовах планування i забудови», - сказав вiн.

Окремо Вiце-прем’єр зупинився на нормативно-методичному забезпеченнi збереження архiтектурної спадщини. Вiн, зокрема, зауважив, що розроблено низку окремих нормативiв. «Але проблема полягає у вiдсутностi цiлiсної системи державних норм у цiй сферi. До кiнця 2006 р. необхiдно розробити концепцiю нормативної бази, а до 2010 р. ? комплекс державних норм вiдповiдно до цiєї концепцiї», - наголосив Володимир РИБАК.

Окрему думку вiн висловив i стосовно реставрацiйних робiт: «Майже половина пам’яток України перебуває у незадовiльному й аварiйному станi. Але кошти на їх реставрацiю треба використовувати ефективно». (Довiдково. Монiторинг використання у 2006 р. бюджетних коштiв показує, що з близько 350 млн. гривень за 9 мiсяцiв освоєно лише 50 вiдсоткiв. Причина не тiльки у пiзньому надходженнi коштiв, але й у нерацiональному плануваннi робiт мiсцевими органами виконавчої влади, незабезпеченостi об’єктiв проектною документацiєю).

«У 2007 роцi ми вдосконалимо порядок призначення i використання бюджетних коштiв. Вони будуть спрямовуватися на реставрацiю лише тих об’єктiв, якi забезпеченi проектною документацiєю, та на завершення розпочатих в попереднi роки реставрацiйних робiт», - сказав Володимир РИБАК.

Пiдсумовуючи свiй виступ, Вiце-прем’єр-мiнiстр України, Мiнiстр будiвництва, архiтектури та житлово-комунального господарства зазначив: «Ми формуємо Мiнiстерство бiльш широкого спектру дiяльностi. Затверджено нову структуру, яка визначає новi напрямки роботи». Вiн зауважив, що у структурi Мiнiстерства створено: Департамент регiонального розвитку, Управлiння капiтального будiвництва та Управлiння реформування житлово-комунального господарства.

«На завершення свого виступу хочу зазначити, що зроблено чимало, але попереду ще дуже значна нормотворча робота та вирiшення завдань, спрямованих на реалiзацiю прiоритетних напрямiв роботи Мiн буду», - сказав Володимир РИБАК.


Комментариев: 0    Просмотров: 242

Оставить коментарий:

Ваше имя:
Комментарий:

kcaptcha обновить картинку


Код введен неверно

 
Повторите ввод комментария (нецензурная лексика запрещена).


Подписка на рассылку

Выберите рассылки:

Новости, статьи, обзоры
Объекты недвижимости

Введите корректный e-mail

Следите за нами

facebook twitter vkontakte google plus